МІСЯЦЬ Смола ся вылляла на небо, Путьом литрика ни горит, А місяць зопер ся за хмару, Та дримле тамкы си, сидит. Пак вижу, звізды ся укажут, Тай місяць нараз май ясный, Усьых до вороха закличе,
Рубрика: Творчество Михаила Чикивдя
Русинский поэт и писатель М. Чикивдя «Днись выдзначаєме єдно из май великых християнськых сят – Динь Покровы Присятōй Богородицї…»
ПОКРОВЫ Днись выдзначаєме єдно из май великых християнськых сят – Динь Покровы Присятōй Богородицї. В нарōдї ся каже Покровы, Покрова. У руснакӯв сято асоцїйовало ся из кӯнцьом тяжкых рōбӯт и зачатком вечорниць тай свальбӯв. Давно
Русинский поэт М. Чикивдя «Тяжко найти такого чоловіка, котрый не любив бы на грибы ходити. Грибарю̄в по нашых селах доста…»
Тяжко найти такого чоловіка, котрый не любив бы на грибы ходити. Грибарю̄в по нашых селах доста – даколи май бӯльше, ги грибӯв. Но грибарї не лише у селах живут. Кой ся вержут грибы, читаво людий
Русинский поэт М. Чикивдя «Долиш сōнїчко ся вкаже, чим рано настане – хōдят люди по гранках…»
ГРИБАРІ Долиш сōнїчко ся вкаже, Чим рано настане – Хōдят люди по гранках, Ги, кōй партизане. Тōты люди – грибарі, Выхōдят усяды. За исе бы вже писати Спӯванкы й балады. Кажда гранка, хамникы – Де
Русинский поэт М. Чикивдя «Красно у нас задожджило, а по пōлю ся лишило: Туйкы-там сотины буль…»
Красно у нас задожджило, А по пōлю ся лишило: Туйкы-там сотины буль, Струча з быльом тай пасуль. Даґде ся упстав бурак, Чилядь го помыче пак. Благо му, ож раз росте, Сяк, помалы, пӯдросте. Но раз
Русинский поэт М. Чикивдя «Прощен бы, прадїд ми Яно, шістнадцїть рōкӯв як умер. Давно вто было, айбо час…»
Прощен бы, прадїд ми Яно, Шістнадцїть рōкӯв як умер. Давно вто было, айбо час Про нього памнять не подер. Тать-де забуду, кидь самый Усе тоды го споминав, Кōй прӯйду Жолоба, йду в Лысу, На полони́ны
Русинский поэт и писатель М. Чикивдя «Наша чилядь вшитко знала, дуже добре майстровала, што лиш на опшарю треба…»
НАРОДНЫЙ ПРОМЫСЕЛ Наша чилядь вшитко знала, Дуже добре майстровала, Што лиш на опшарю треба – Бо ни падало всьо з неба. На ґаздӯвстві майстровати, Треба было файно знати. Промысел народный быв, Котрый днись ся призабыв.
Русинский поэт и писатель М. Чикивдя «Выд 1989. року русинськый народ в Центральнӯй Європі зачав своє выдродженя…»
Выд 1989. року русинськый народ в Центральнӯй Європі зачав своє выдродженя. На днись Русины офіціально вызнанї у Румунії, Мадярщинї, Словакії, Польщі, Чехії, в Сербії тай Хорватії. Русинську бисїду як реґіональну авадь бисїду національной меншины, выдносно
Русинский поэт и писатель М. Чикивдя «Намастив’им си скыбку лекварьом. Красно’м ї вымастив густым, чорным, пахнячым…»
ЛЕКВАРЬ ИЗ СЛИВ Намастив’им си скыбку лекварьом. Красно’м ї вымастив густым, чорным, пахнячым, хōть без цукру, но дуже солодкым лекварьом из слив. Смакота! Як вӯн ся топит у рōтї, солодит, та тото слӯв ни є!
Русинский поэт и писатель М. Чикивдя «Усяды фрішно, мокро. А из сякōв погōдōв леґдвы ся указали грибы…»
ПЕРВЫЙ ГРИБ Леґдвы ся зачали дōжджі. За цїлоє жаркоє лїто, до шōру, нич ни лляло. Типирь, из ōсїньов, файно паде. Усяды фрішно, мокро. А из сякōв погōдōв леґдвы ся указали грибы. По стуршу помалы видко