ДИКУНЫ Ба ци хōдят хащōв дикуны? Видит ми ся, ож є їх доста. Хōдят си, глядавут їдіня, уже май застудило, та ни пōпріли. Гōвōрят, ож по гранках, де были кӯсницї, читаво порыли. Айбо де? Тото
Рубрика: Творчество Михаила Чикивдя
Русинский поэт М. Чикивдя «Ōсїнь нам дōщі несе, ни як задощило! Долиш чути звук цяток…»
Ōсїнь нам дōщі несе, Ни як задощило! Долиш чути звук цяток, Нараз ми май мило. Тай мракы, ги біла піна, В зворы пōлігали. Як за лїто йсю пōгōду, Дуже сьме чикали. Но а ōсїнь ни
М. Чикивдя об урожае винограда в Закарпатье «Помалы достигат у нашōму двӯрцьови грезно. Бōгу дяковати, сього рōку дуже рясноє…»
ДОСТИГАТ ГРЕЗНО – ВИНОГРАД Помалы достигат у нашōму двӯрцьови грезно. Бōгу дяковати, сього рōку дуже рясноє. Сяк, видав, у каждōму двōрі, пиля хыжі, тай саду, убпалювут ся ряснї стручкы грезна. Тай нич, ож суш была,
Союз русинских писателей. М. Чикивдя «…Абсурдно, ож членами СРПЗ сут и русинофобы. Многі заняли активну антирусинську позицію…»
Союз русинськых писатилю̄в Закарпатя быв основаный 29. септембра 2001. року на I. Конґресї русинськых писатилю̄в Подкарпатя в Солочинї (санаторій «Квітка полонини»). Його главнї завданя – выдродженя русинськых народнопоетичных традицїй, пропаґанда літературы будитилю̄в тай днешных писатилю̄в; контакты з
Русинский поэт М. Чикивдя «Сливы вродили, нїврōку, сього рōку доста. Найдеме си туй талант…»
СЛИВЫ Сливы вродили, нїврōку, Сього рōку доста. Найдеме си туй талант, Робота ни проста. Пōпудпиранї в садōчку, Бо стōвпы поламлют. Слив рясных ся держит много, Рӯскы ‘д земли тягнут. Вже достигли и запахли На всю
Русинский поэт М. Чикивдя «Ба што ōсїнь нам несе́? Фрішнōту́ й грибо́чкы? Павутинку по двора́х…»
Ба што ōсїнь нам несе́? Фрішнōту́ й грибо́чкы? Павутинку по двора́х, Й золоті листочкы? Може слякōть цїлый динь, Зливы тай боло́та. Ищи мало й по пoлях Кӯнчит ся робота. Уже буде, так ги буде, Нам
Русинский краевед М. Чикивдя «Меренявкы увидїли хліб у банцї, и через рупку, што прōрізана на крышцї, зачинали заплывати удну…»
Фото. Меренявкы – Мальки (рус. перевод) Русинский Мир МЕРЕНЯВКЫ У ПŌТŌЦЇ Днись вернув’им ся из пōля, та пӯшōв’им ид потокови, ид кашици. Было тото якраз пӯвєднōй годины, пōлудне. Сонце припікало читаво. Файно забрящало и на
Закарпатские Евреи с М. Чикивдя «Стара чилядь йщи тямит, як вто давно было. За євреїв, што туй жили…»
БŌВТАШІ Стара чилядь йщи тямит, Як вто давно было. За євреїв, што туй жили, В нас ся ни забыло. По русинськых селах была, Май бӯльша меншина. Мали бузню тай бōвты, Хайдлеры й раввина. Єднї были
М. Чикивдя «Цїлый динь на пōлю треба было и минї выбыти, та усе’м си глядав які сь таланты. То’м мотыкōв ярочкы копав, то мыши…»
БУЛЬОВ ПО УХОВИ Помалы, динь за дньом, тай кӯнчат ся лїто. Бōгу дяковати, ож дожили сьме до типирь. Выд коли ся зачала вōйна, вьд тоды усьо нам ся перемішало. Усьо такоє привычноє, каждорӯчноє зачало вызывати
М. Чикивдя «Нашоє русинськоє двиганя – ото не дисяткы орґанізацій, бо поправдї многі общества фунґуют лиш про єдного чоловіка, котрому треба лише титул…»
Мы часто листаєме сторӯнкы нашої історії. Читаєме за австро-мадярськый період, за нашых великых Будитилю̄в, за знаных русинӯв, котрі прославили наш народ. Из теплом споминаєме золотый період Подкарпатськой Руси при Чехословакії, а з великым банованьом –