Русинский поэт и писатель М. Чикивдя «Усяды фрішно, мокро. А из сякōв погōдōв леґдвы ся указали грибы…»

Русинский поэт и писатель М. Чикивдя «Усяды фрішно, мокро. А из сякōв погōдōв леґдвы ся указали грибы…»

ПЕРВЫЙ ГРИБ

   Леґдвы ся зачали дōжджі. За цїлоє жаркоє лїто, до шōру, нич ни лляло. Типирь, из ōсїньов, файно паде. Усяды фрішно, мокро. А из сякōв погōдōв леґдвы ся указали грибы. По стуршу помалы видко червинї шапочкы. Помали ся мечут и букōві. Но які оснōвнї грибы дїля нас?

   Май главнї тай цїннї - тото білі, букōві. У другый по важности шор ставут березōві тай тōпōльові. А пак дале вшиткі другі: гōлубінкы, гливы, опенькы, гӯрчицї, квочкы, лисичкы, зонтикы тай другі.

   Ачий усї русинські літераторы грибарі.Тото доказувут їхнї творы про тиху вадаску. У поезії тай прōзї, у каждого писатиля, красно ся описує  нашоє народноє, любимоє занятя. Нараз ми ся споминат опōвідка Ввсиля Молнара "Тиха вадаска".

   Ги бы ми тото усьо было перед очима, кōй читав стихы Рошкы, Тудōвшія, Попика, Бузаша тай другых майстрӯв слова. Тко за грибный сезон може написати май ліпше, ги наші писатилї, кōтрі сут заядливыми грибарями.

   У мене самого ачий буде бӯльше, ги дисять стихӯв про грибы. Та ци просто так? Збираня сих дарӯв карпатськōй земли - исе єдно из немногого, што ми дарує радӯсть в живот. 

   Любит ми ся, кōй усьо, на двōрі, припорошит снїгом. У яри, як цвїте сининькый раст, а пак, кōй май потепліє, ги молоко ся розōллє по гранках тай селах, білый цвіт вишнї тай яблӯнок. Любит ми ся запах свіжоскошеных трав тай аромат печеных на грани бульок. Ид ним спичи солонину, та вобще парада! Любит ми ся нōвта потока. Но тай маву велику серенчу, кōй нахōжу грибикы.

  Усе, коли у ня є час, та иду в гранку. Узьму торбинку, ташку, ножик та в дōрōгу. Як бы ни было, но в Мидовый мушу ся прӯйти понатїгати, ци є дашто. Та кидь и найду пару грибикӯв, уже'м дōвōльный. Якраз буде на мачанку, авадь посмажити їх из цибульов тай парадичку ид тōму, дїля смаку.

   Типирь си думаву, ба коли'м у первый раз быв на грибы? Коли'м найшōв свого первого гриба? Ни дуже тямлю, коли'м быв первый раз, айбо тямлю як тото было. Тото вшитко пōмню хыба кадрами, айбо спомин ся лишив. Было вто дись у кӯнци мая - зачатку июня. Мала быти ōто нидїля. Того дне пувів ня няньо у Мидовый. 

   Слабо припоминав, погода тоды была хмура тай было мокро. Ни знати ци верли ся были грибы, ци тото я дуже хōтїв ити, та завто сьме пӯшли. Факт того, ож тоды сьме были, та ходили, глядали, роззирали. Типирь си думаву, ож далеко сьме были ни пӯшли, айбо тоды дїля мене, 3-4 рӯчного, видїло ся, ож зайшли сьме у таку хащу, што най Бог заварує.

   Спиршу ни находили сьме нич. Ходили сьме туды-сюды, айбо без тōлку. Но туй уже сьме пӯдыйшли ид ліщаню котроє наросло вєдно из невеличкым бучом, тай няньо пувів: "Туйкы має быти гриб". Няньо пувів, ож має быти, бо уже го быв увидїв, а я роззирав, роззирав, айбо итак'им ни видїв, де ся спрятав.

   Хōжу там кругами, у єден бӯк, у другый, а гриба ни є. Кажу, ож ни є туй нич, та треба ити дале, лиш няньо итак каже, ож ньет,бо туй точно має быти. Кōй уже увидїв, ож моє гляданя безрезультативноє, та зачав ми давати пӯдказкы, чуть ни указовати де є гриб. Я ищи 3 минуты крутив ся, роззирав и леґдвы увидїв гриба, кōтрый чуть ми ни быв пӯд ногами.    Найшōв'им! Радости было доста! А ищи до того гриб быв буковый. Уже великый, из грубōв шапкōв. Мы го зрізали, поклали и ташку и пӯшли дале.

   Дале ни тямлю, ци ходили сьме дале, ци пӯшли сьме такуй гет. Припоминав уже дома, ож мама пак пōрізала гриб, та зробила мачанку. И я пак у смак їв свого первого, найденого гриба. Видав'им за цїлый динь розказовав, якого'м гриба найшōв, айбо дале хōть ся старав што сь спомнити, но у памняти ся нич ни лишило.

   Хōть первого в живōтї гриба я найшōв из няньовов пōмӯчōв, но тото про ня тоже было добре. Самōму найти ни вдало бы ми ся было, бо ищи 'м ни прӯйшōв пӯдготōвку. Ищи'м ни їв тоды тото, што їдят вшиткі грибарі, убы могли грибы глядати. Ситуацїю мусай было міняти. Инак як было бы стати грибарьом? Типирь, кōй назбираву читаво грибӯв, а тко сь ми каже, ож много несу, та кажу: "Исе завто, ож їв'им ōто, што всї грибарі їдят!"

Автор: М. Чикивдя 18 септембра 2022 год

Вместе с вами, мы сделаем Русинский Мир лучше!

При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать источник https://rusinskiimir.ru/  и автора произведения Михаил Чикивдя, в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд).Фото использованы из открытых источников интернет пространства.

Left Menu Icon