КОМПЛЕКС МЕНШОВАРТОСТИ Выд 1989. року русинськый народ в Центральнӯй Європі зачав своє выдродженя. На днись Русины офіціально вызнанї у Румунії, Мадярщинї, Словакії, Польщі, Чехії, в Сербії тай Хорватії. Русинську бисїду як реґіональну авадь бисїду національной
Рубрика: Творчество Михаила Чикивдя
Секретарь Русинского литературно-культурного общества М. Чикивдя “Уже ся, люди, зачало гōвіня, треба ся при рōзумі держати. Набирім ся силы тай терпіння…”
Уже ся, люди, зачало гōвіня, Треба ся при рōзумі держати. Набирім ся силы тай терпіння, Убы си душі грішнї очищати. Гōвіня – про душу є спасїння, Не лиш стравы на стōлі пӯснї. Дочекайме світле Воскресїння,
Секретарь Русинского литературно-культурного общества М. Чикивдя «Гōвіня – тото ни лише реліґіозный, церкōвный період, кōй ни мож ся порзнити, чинити гостины тай свальбы…»
ГŌВІНЯ У КАРПАТСЬКЫХ РУСИНӮВ Гōвіня – тото ни лише реліґіозный, церкōвный період, кōй ни мож ся порзнити, чинити гостины тай свальбы. У нашōму нарōдї ōно перейшло у нарōднї обряды. Мы маєме читаво звыкȳв у тоты
Секретарь Русинского литературно-культурного общества М. Чикивдя “Выдколи ся тямлю, усякі’м стиралкы видїв. Но дōвго ни годен’им быв увидїти таку стиралку, што была у нашōй чиляди давным-давно (выдносно) – Валило…”
ВАЛИЛОНынї всяка технїка читаво нам полегшила живот. Типирь технїка, што є у нас у каждого у хыжи, сама за нас зробит тōту рōбōту, кōтру давно наша чилядь робила в ручну. Кобы лиш литрика была, та
Секретарь Русинского литературно-культурного общества М. Чикивдя “У далекōму карпатськōму селови, де долины стрічали ся из горами, жило читаво видӯв звіркы тай ростин, кōтрі єднали чародїйный екологічный ланц…”
ЕКОЛОГІЧНЫЙ ЛАНЦ У далекōму карпатськōму селови, де долины стрічали ся из горами, жило читаво видӯв звіркы тай ростин, кōтрі єднали чародїйный екологічный ланц. У сьому рішающōму взаємоскапчаню каждый елемент мав своє важноє значеня. На зачатку
Секретарь Русинского литературно-культурного общества М. Чикивдя «Ярь прōбужат нас выд сна, нараз тото слідно: козинкы ся указали стōят си сōлідно…»
Ярь прōбужат нас выд сна, Нараз тото слідно: Козинкы ся указали Стōят си сōлідно. Всьо бы хōтїло рости, Лиш рас не берує. Віхор віє из гранок, Село студїнь чує. Чує студїнь з полонин, Из студеных
Секретарь Русинского литературно-культурного общества М. Чикивдя «Скоро пирві ся укажут, расты в нашому дворі. Чиста їх роса помыє, ги кōй деца в погарі…»
Скоро пирві ся укажут, Расты в нашому дворі. Чиста їх роса помыє, Ги кōй деца в погарі. Пōвідят ōни, ож скоро, Буде сонце тай тепло. Білый паплан ся потопит, А з рікы пропаде скло. Ги
Книга “Тайстринка поезії” Секретаря Русинского литературно-культурного общества Мигаля Чикивдя
16. “Тайстринка поезії” – зборник поезії Мигаля Чикивдї Вместе с вами, мы сделаем Русинский Мир лучше! При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать источник https://rusinskiimir.ru/ и
Секретарь Русинского литературно-культурного общества М. Чикивдя «Коротко о Подкарпатских евреях»
НАКУРТО ПРО ПŌДКАРПАТСЬКЫХ ЄВРЕЇВ Ищи ни так давно євреї, за числом людности, были тритї у нашōму краю. Ōни жили як у городах, так и у великых и малых селах, выд Верховины до долин. Но пак
Секретарь Русинского литературно-культурного общества М. Чикивдя «Уже знаву, ож увижу дуже читаво свіжых образчикӯв, де чилядь буде купати у студенӯй вōдї…»
ШТО РОБИЛИ НА ВŌДŌЩІ? Завтра Вōдōщі. Уже знаву, ож увижу дуже читаво свіжых образчикӯв, де чилядь буде купати у студенӯй вōдї. Бизӯвне будут образчикы, як выд простых людий, так и выд тых, тко занимат высōкі