ЦВІТ ВИШНЇ Натрафив’им на публікацію, ож у Мукачові тай Ужгороді починавут цвісти сакуры. Скоро тōнкі, но дōвгі, улицї сих варōшӯв укрывут ся густым розовым цвітом. Ци парада буде? Не вто слово! Не лише Ужгород и
Рубрика: Творчество Михаила Чикивдя
Русинский поэт и писатель М. Чикивдя « У кӯнци 19 стороччя, у Березниках став ся старшный пожар. Тоды вщент изгуріла была уся центральна часть села…»
ПОЖАР У БЕРЕЗНИКАХ (1885) У кӯнци 19 стороччя, у Березниках став ся старшный пожар. Тоды вщент изгуріла была уся центральна часть села. Про ōту катастрōфу ищи и типирь споминат стара чилядь и переказує. Тото
Русинский поэт и писатель М. Чикивдя “Наш карпаторусинськый народ ся дїлит по самоназвах. Дїлилом народови выступат цуря, гōвӯр бисїды, звычкы, духōвнї и тїлеснї прикметы, кōтрі ся будут різнити у каждōму реґіонови Подкарпатя…”
НАРŌДНЇ НАЗЫВКЫ Наш карпаторусинськый народ ся дїлит по самоназвах. Дїлилом народови выступат цуря, гōвӯр бисїды, звычкы, духōвнї и тїлеснї прикметы, кōтрі ся будут різнити у каждōму реґіонови Подкарпатя и на вшидкӯй теритōрії розселеня карпаторусинӯв. Так
Русинский поэт и писатель М. Чикивдя «Ярь иде така, ги треба, сонце, світло – благодать. Тепло вылляло ся з неба. Козинкы стōят, ги знать…»
Ярь иде така, ги треба, Сонце, світло – благодать. Тепло вылляло ся з неба. Козинкы стōят, ги знать. Айбо ярь ни первоцвіты, Й сонце ясне на двōрі, Выд роботы треба пріти, Прōбудиш ся, та гōрі.
Русинский поэт и писатель М. Чикивдя «Уже ся, люди, зачало гōвіня, треба ся при рōзумі держати. Набирім ся силы тай терпіння…»
Уже ся, люди, зачало гōвіня, Треба ся при рōзумі держати. Набирім ся силы тай терпіння, Убы си душі грішнї очищати. Гōвіня – про душу є спасїння, Не лиш стравы на стōлі пӯснї. Дочекайме світле Воскресїння,
Русинский поэт и писатель М. Чикивдя «Проходит динь за дньом. Уже ярь, минула ся зима. Хōть чесно зимы и ни было…»
ЯРЬ Проходит динь за дньом. Уже ярь, минула ся зима. Хōть чесно зимы и ни было, хыба у первых числах фебруара застудило. Первого и другого марта было дуже красно, сōнячно. Ги бы точно на дату,
Русинский поэт и писатель М. Чикивдя «Расты ся берегом стелят, ги чилядь на свальбі, стōят. Но дуже ся раз ни веселят…»
Расты ся берегом стелят, Ги чилядь на свальбі, стōят. Но дуже ся раз ни веселят – Бо гостї ‘д ним білі летят. Студино у морозі стōяти, Запарі у ногы зайшли. Сонце ся впстало чикати, Бо
Русинский поэт и писатель М. Чикивдя «Ярь прийшла, тепло несе, айбо най почекат. Нич зимі, ож март исе…»
Ярь прийшла, тепло несе, Айбо най почекат. Нич зимі, ож март исе, Ищи студїнь плекат. Студїнь пряче ся у звōрі, Выдты си вызират. Вітер йде хащами ‘д гōрі, Вершанкы роздират. А в село тепло надходит,
Русинский поэт и писатель М. Чикивдя «Гōвіня – тото ни лише реліґіозный, церкōвный період, кōй ни мож ся порзнити, чинити гостины тай свальбы…»
Гōвіня – тото ни лише реліґіозный, церкōвный період, кōй ни мож ся порзнити, чинити гостины тай свальбы. У нашōму нарōдї ōно перейшло у нарōднї обряды. Мы маєме читаво звыкȳв у тоты періоды, коли не лише
Русинский поэт и писатель М. Чикивдя «Ни вірит ся… Пролитїв рӯк. А было всьо тото, ги вчора. Тоды ся видїло – став вік…»
Ни вірит ся… Пролитїв рӯк. А было всьо тото, ги вчора. Тоды ся видїло – став вік, Война иде, паскудна, хвора. Наш шок тоды ни передати, Литят ракеты, танкы бют. Єдні не знавут де утїкати,
