Так на Юря в нас ся знало,Ож вдовиця’м ся орало.Булї в землю тай пасулю,В нас садили лиш по Юрю.Днись череду гнали в поле,Сперед тым – худōбі соле,Вбы ни ймали ся хвороты,Врокы злі тай нечистоты.Но а
Рубрика: Творчество Михаила Чикивдя
Секретарь Русинского литературно-культурного общества М. Чикивдя «Полони́на, полони́на-Наша рӯдна мати. Свōї дїти, малі се́ла, любит убнимати…»
Полони́на, полони́на -Наша рӯдна мати.Свōї дїти, малі се́ла,Любит убнимати.Любит вшиткі убнимати -Д’ сōбі притули́ти.Выд біды народ русинськыйХоче всокоти́ти.И типирь сюды пози́рат,Да́ґде й заснїже́на.Сōнїчко на нас бряжчи́т,А ōна студе́на.Віхоры сильнї ни пу́щат,Тай ту́чі изпи́рат.Бо є в
Секретарь Русинского литературно-культурного общества М. Чикивдя «Дощ ся каждый динь не спират, а пак парит, не дыхнеш. Айбо, кажут, вже сут грубы…»
Дощ ся каждый динь не спират,А пак парит, не дыхнеш.Айбо, кажут, вже сут грубы…Завто з ташкōв в ліс идеш?Видав сут, бо ткōсь нахōдив,Пōвный з ними інтернет.Та коли на вто позираш,Ōнь жене тя з хыжі гет.До
Секретарь Русинского литературно-культурного общества М. Чикивдя «Ги дым з ціґара, авадь давної піпы по гранках гуляє си мрак…»
Ги дым з ціґара, авадь давної піпы,По гранках гуляє си мрак,Укаже ся сонце, роздрылит гет хмары,Лиш чикай, вто буде май пак.Типирькы лиш рано и читаво фрішно,Но вітер давно вже устав.Листя колыше, травы убнимат,Типирькы лише бы
Секретарь Русинского литературно-культурного общества М. Чикивдя “Зборник поезії “Шорикы з-пӯд Медового” дōступный у е-форматі”
Зборник поезії “Шорикы з-пӯд Медового” дōступный у е-форматі«Сад русинської поезії», «Запискы з Боржавськōй долины», «Русинська сатира», «Акро по-нашōму», «Дарабчикы душі», «Мелōдія Потока», «Тайстринка поезії» – мōї книжичкы, зборникы поезії, кōтрі-м написав выд зачатку свōй літературнōй
Секретарь Русинского литературно-культурного общества М. Чикивдя «Нам сōнічко бряжчит у очи у в березі синіє раст. И хōть студені у нас ночи…»
Нам сōнічко бряжчит у очи,У в березі синіє раст.И хōть студені у нас ночи,Айбо у динь уже контраст. Израна срібло всьо дōсігат,Тай доста стытко, студино.А дале сонце запōзіват,И прōмінь ллє ся, ги вино. Цінкōвказкы ся
Секретарь Русинского литературно-культурного общества М. Чикивдя «Ниськы вже літо догарят, тепло, но дощит в селі. По крыши гримит цяточками…»
Ниськы вже літо догарят,Тепло, но дощит в селі.По крыши гримит цяточками,А зворы шумлят, ги живі. Ги кліпнув, ōно ся минулоУтікло, ги мрак з полонин.Три місяці, ги міхы из зерном,Сяк час пōмōлōв їх, ги млин. Из
Секретарь Русинского литературно-культурного общества М. Чикивдя “Уже ся, люди, зачало гōвіня, треба ся при рōзумі держати. Набирім ся силы тай терпіння…”
Уже ся, люди, зачало гōвіня,Треба ся при рōзумі держати.Набирім ся силы тай терпіння,Убы си душі грішнї очищати.Гōвіня – про душу є спасїння,Не лиш стравы на стōлі пӯснї.Дочекайме світле Воскресїння,В благодати прийдут мирнї днї!Автор: М.Чикивдя 07.III.2022
Секретарь Русинского литературно-культурного общества М. Чикивдя «Хліб у селови – исе бӯльше, чим їдіня. Вӯн живе у памняти, у запахах…
ХЛІБ У СЕЛІ Хліб у селови – исе бӯльше, чим їдіня. Вӯн живе у памняти, у запахах, у каждōму ранови, коли из печи выходит горячый круглый хліб и напōвнює хыжу теплом, ги сонце, що встає
Секретарь Русинского литературно-культурного общества М. Чикивдя «Осінньый дощ ми играт нōвту, тай весело пōдуркав в стріху. Из вітром листячко нарвав…»
Осінньый дощ ми играт нōвту,Тай весело пōдуркав в стріху.Из вітром листячко нарвав,З вершанкы навбаляв ōріху.Но мош си легко избыхнути,Бо вже ся вшитко зашорило,Уже чилядня ся не журит,Ош дома сильно задощилоТа най типирькы доста ллє,Огинь не
