Русинский краевед М. Чикивдя «Меренявкы увидїли хліб у банцї, и через рупку, што прōрізана на крышцї, зачинали заплывати удну…»

Русинский краевед М. Чикивдя «Меренявкы увидїли хліб у банцї, и через рупку, што прōрізана на крышцї, зачинали заплывати удну…»

Фото. Меренявкы – Мальки (рус. перевод) Русинский Мир

МЕРЕНЯВКЫ У ПŌТŌЦЇ

Днись вернув'им ся из пōля, та пӯшōв'им ид потокови, ид кашици. Было тото якраз пӯвєднōй годины, пōлудне. Сонце припікало читаво. Файно забрящало и на пōтӯк, котрый через постоянну суш видячкы ся змалів. Но у сьому гӯрськōму, невеличкōму пōтōчку увидїв'им читаво дрӯбных рыбок.

Великыми групами плавали туды-сюды, май бӯльше там, де їм брящало сонце. Не пōличити їх было, бо дрӯбных и мало май великых, было їх фест. Пошти вшиткї меренявкы, даґде кажут мереницї. По єднї, май бӯльшї, плавали межи ними устатї сїкавкы.

Ōнь им ся зачудовав, кӯлько їх много є, а на души вмоминтї стало приятно. Коли'м на них позирав, та таки'м ся їм радовав, ги сам бы'х їх запустив тай фурт, до типирь, годовав. Айбо ньет, прийшли вни й наплодили ся самі. И не лиш пиля кашицї ми, ай и по вшиткōму пōтōцї.

Містами май мало, містами май много, айбо видко їх усяды. Ги правило, де ся вода май простōвує, слабо тече, а є й глубока, там май їх видко. Но по єдну'м видїв и у шустрӯй вōдї.

Радōсть ми понятна, бо пару рōкӯв и єдно рыбля ни видко было, а типирь ся усьо оживило, хōть и погода тай другі умовы, ни сут дуже дōбрі.Ōни то сут, то їх пару рōкӯв ни є. Сього рōку зась ся появили, тай доста читаво.

Но їх число ни мож пōруняти из тым, кӯлько їх было давно, коли ми ищи и 5 рōкӯв ни было. Ци тото ми ся видїло, ци так по-правдї было, ож тӯлько было читаво рыблят, што нїґде їм у пōтōцї было.

А пōтӯк быв май грубый й пōвноводный, ни так, ги типирь. Та де ни пōвноводный, кидь дїти, мало выще моста, загатили си были, та там ся купали. Было туй и сякоє.

Но верну я ся зась до меренявок, а ипен до спомина за тото, як ми їх няньо быв наймав. Наймав быв ни привычным рыбальськым способом - гудицьов, ай инчак.

Про тото напишу.

Ай споминав си, ож была тото нидїля лїта, авадь якоє сь сято. Я ся тоды проходив за потоком, и увидїв'им кӯлько читаво рыблят плават у вōдї. Прибіг'им дōмӯв и зачав розказовати, ож так и сяк, рыбы доста!

Ни знаву ци я тото просив, ци няньо ся сам дорадив, но мы, на мōю радӯсть, пӯшли сьме такуй ид мостови плановати, як бы їх си наймати. Было тото пиля пōлудня. Сонце світило прямо на пōтӯк, якраз файно было видко тот водный живый світ.

Пороззирали сьме, та такуй дōмӯв за рыбальськым інструментом. А тото, ги уже'м писав, была ни гудиця.

Няньо узяв літрōву банку, пласмасōву крышку, дōвгый мōтуз и дарабчик хліба. На крышцї прōрізав нивелику рупку, пак натягнув крышку на банку, тай такуй гōрі, пиля крышкы, приязав мōтузок.

Перед тым як натягнути крышку, у банку поклав хліба. Из сим інструментом пӯшли сьме ид мостови.
Няньо мōтузом, помалы спустив банку у вōду, а другый кониць приязав ид сливі, пиля моста, убы в руках ни держати. Приязав тай запалив си такуй ціґар.

Думаєте, а як ся так рыба имит?

А дуже легко.

Меренявкы увидїли хліб у банцї, и через рупку, што прōрізана на крышцї, зачинали заплывати удну. Сяк єдна за другōв. Кōбы лиш єдна заплыва, за нив ся другі рипнут. Сяк їдят хліб, а з банкы выплысти гет уже ни гōднї, та убпставут ся там.

Метод сись красно дїє.

Няньо изкурив ціґар, выдязав мōтуз выд сливы й начав дōсїгати банку. Закі няньо курив, очи ми фурт были на пōтӯк, ци плыне ид банцї рыба. Кōй ся дōсягнула банка, што'м быв радый! Улōв быв читавый, цїла їх банка была!

Мы из банкōв нараз дōмӯв. Дома принесли лавор, дӯлляли мало воды, и вшиткых меренявок, што были в банцї, пустили у лавор. Малинькї рыблята зачали там плавати, а я ся радовав, й прōбовав ся до них рукōв дōтуляти. 

Лиш тото дуже боячи ся. Уже'м пак просто пиля лавора став и позирав, што рыблята дїют. Кōй'им ся наздрів, узяли сьме лавор и понесли ид мостови. Из моста пустили сьме меренявкы у вōду, де й были, най живут.

С Айбо што, кидь тоты меренявкы, што сьме їх имили, тай другі, кōтрі были у пōтōцї, дōвго пак ни прожили. Прӯйшли ся потоком туманы из електричными гудичками, та всьо живоє выбили.

Меренявкы, сїкавкы, рачкы, вшитко, што было у пōтōцї, побили током. Што рыбу током побили, а што прийшло было, ож у пōтōцї и вōду ни было видко - усьо укрыло смітя. Што ріка, а што пōтӯк, были засыпанї мусором.

Ци буде плавати дашто у такӯй вōдї? Ситуацїя указала, ож ньет. Самі сьме си сякоє учинили.Тото типирь смітя уже ни так видко тай сут такі рокы, што видко рыблята. Исе єден из такых рōкӯв.

Днись'им узяв дарабчик хліба, та митав'им сим дрӯбным рыбляткам. Любо ми было на них позирати. Ги'м уже споминав, видко їх было доста. Ба ци буде сяк й на дале?

Автор: М.Чикивдя 30 авґуста 2022 год

Вместе с вами, мы сделаем Русинский Мир лучше!

При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать гиперссылку на источник https://rusinskiimir.ru/  и автора произведения Михаил Чикивдя, в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд).Фото использованы из открытых источников интернет пространства.

Left Menu Icon