КОМИНАРІ Давно люди сōбі дрōв Много паровали. У зимі, кōй студино, Доста гайцовали. Убы в хыжи теплота Тай варити їсти. Много из шпōрӯв хӯсна, Нїщо ми й пувісти. Но забыли мы типирь, За такых робочых,
Рубрика: Творчество Михаила Чикивдя
Закарпатский поэт М. Чикивдя о русинских профессиях «Кажут, в Лавках друтарі. Што тото за люде? Нагадати треба нам…»
ДРУТАРІ Кажут, в Лавках друтарі. Што тото за люде? Нагадати треба нам, Най ся ни забуде. Вто професія забыта: В нас люде ходили, Та из дроти, што бы треба, Чиляди робили. Были йсе Словакы з
Представляем вашему вниманию книгу русинского писателя Михаила Чикивдя «ИСТÓРІЯ ВІРЫ БЕРЕЗНИКӰВ»
ЗДЕСЬ ВЫ СМОЖЕТЕ СКАЧАТЬ КНИГУ Русинский Мир ИСТÓРІЯ ВІРЫ БЕРЕЗНИКӰВ(Свято-Вознêсêнська Православна цирькóв Березникӱв) 2019 НИЄ НÊ МОСКÓВСЬКÓЙ (РÔСІЙСЬКÔЇ), НÊ УКРАЇНСЬКÓЙ ЦЕРКВИ. Є ЛИШЕ ЦЕРКВА БОЖА!У ПРАВОСЛАВНЎЙ ЦЕРКВИ МОЛЯТ СЯ НÊ ПÔЛІТИКАМ, А ГОСПОДУ БОГУ!О ми́ре
Русинский поэт М. Чикивдя «Нич май ліпшого ни є, кидь хочете знати, кōй Петро ся нам узьме, файно загусляти…»
ПЕТРО ДŌВЖАНСЬКЫЙ Нич май ліпшого ни є, Кидь хочете знати, Кōй Петро ся нам узьме, Файно загусляти. Ōй так красно загусляти, А пак на баянї, Та зась начнут си играти, И люди, и панї. Но
История Русинов. Книга Михаила Чикивдя «Березникы у давнину історія і єтнокультура» Переходите по ссылке (скачать)
Книга Михаила Чикивдя «Березникы у давнину історія і єтнокультура» скачать Автор: М. ЧИКИВДЯ 2022 год Вместе с вами, мы сделаем Русинский Мир лучше! При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео)
Русинские традиции с поэтом М. Чикивдя «Зелинї сяткы – ōнь три дны, до них ся вшиткі паровали. Опшаря красно тай хыжі…»
Зелинї сяткы – ōнь три дны, До них ся вшиткі паровали. Опшаря красно тай хыжі, Пахнячōв липōв украшали. Тай на березы рано’м йшōв, Убы їх вытяти хōть пару. Ги ялинок на Новый рӯк Ни є
М. Чикивдя о Драговском монастыре Подкарпатской Руси «…Подкарпатя часто называют «другым Афоном», через великоє число Сятых монастырӯв тай храмӯв…»
ЗАПИС ПРО ІСТŌРІЮ ДРАГŌВСЬКОГО МОНАСТЫРЯ Християнство, на теритōрії Пōдкарпатя, має свōю прадавну істōрію. Выд зачатку християнизації нашого краю, Кирилом і Мефодїйом, й до типирь, наша сята Цирькōв перижила читаво бід й ни
Русинский поэт и писатель М. Чикивдя «Маєме нынї такі реалії, ож русинськōму автōру з Подкарпатя дуже тяжко выдасти книжку…»
Маєме нынї такі реалії, ож русинськōму автōру з Подкарпатя дуже тяжко выдасти книжку. Усяды, де живут карпатські русины, у Карпатськȳй Руси тай діаспорї, они сут вызнанї, на державнōму уровни сокотит ся їх бисїда. Усяды, лише
Русинский поэт М. Чикивдя «Так червинїют ся, ги грань, є сього рōку туй їх доста. Такі ряснї й подостигали…»
Так червинїют ся, ги грань, Є сього рōку туй їх доста. Такі ряснї й подостигали, Та видко ги́нде їх, выд моста. Червинї из садка чиришнї, Самі росли тай достигали. Лиш сōнїчка прōмінцї пили, Не хімійōв
Русинский поэт М. Чикивдя «Припікат сонце, нич ни вчи́ниш, кидь сут у нас типирь дїла…»
Припікат сонце, нич ни вчи́ниш, Кидь сут у нас типирь дїла. Нам треба всьым сушити сїно, Ци повысы́хат без тепла? Бо пō пōлю повыраста́ла, Хōть суш, нїврōку, фест трава: Рясна, высока, файна, руна, Велика –