Зась дожджик у децимбрі ллє, А адде снїгом порошило. Земля воды си доста пє, Йсе їй за лїто ся лишило. Вода из зворин тай кырниць До лиш в долину си изтїкат. Не видко зливам сим
Рубрика: Творчество Михаила Чикивдя
Русинский поэт и писатель М. Чикивдя «Наверняка многим из вас встречался в жизни человек, доказывающий: Русинского языка — НЕТ, также как и Русинов — НЕТ…»
Ачий каждому из нас трапляв ся такый чилядник, котрый бы доказовав, ож русинської бисїды не є, тай не є Русинӯв Подкарпатя як народа, бо у каждому селї говорят инако, а район из районом ся не
Русинский поэт и писатель М. Чикивдя «В нас Новый рӯк буде́ сумный, тай невеселі прийдут ся́ткы, загōйкат місяць, ги живый…»
В нас Новый рӯк буде́ сумный, Тай невеселі прийдут ся́ткы Загōйкат місяць, ги живый, — Вы што ся бавите у пряткы? Село промы́кат темнота, А нам їй нїчим засвітити. Ци буде радōсть вже тота? У
Русинский поэт и писатель М. Чикивдя «Дай Боже кріпости всьым нам, біду страшну йсю перебыти. Усьым карпатськым русинам…»
Дай Боже кріпости всьым нам, Біду страшну йсю перебыти. Усьым карпатськым русинам Людьми ся впстати не забыти. Бо ненависть, брехня кругом, Зло з середины нас пōїдат. Чума над варошом й селом, За чилядь нашу все
Русинский поэт и писатель М. Чикивдя «Як красу йсю не любити? Пōдкарпатськый отчый край. Можеш ты хōть-де ходити, айбо своє — тото рай»
Як красу йсю не любити? Пōдкарпатськый отчый край. Можеш ты хōть-де ходити, Айбо своє — тото рай! Тото рай хōть не небесный, Но лиш туй нам благодать. Рӯд ми туй прадавный, чесный, Душі прадїдӯв звучать.
Русинский поэт и писатель М. Чикивдя «Без материального нет духовного» Почему у современных русинов на первом месте стоит — выживание…
У назорі «Комплекс меншовартости» зробив им подїл Руснакӯв Подкарпатя на катеґорії по выдношеню до ідентичности. Майвелика там катеґорія – Руснакы, што ся щи не пробудили, авадь «не оставили глубокый сон». Тота ся катеґорія складат из
Русинский поэт и писатель М. Чикивдя «Кӯлько раз чуєме церкōвный дзӯн. Його нōвта ллє ся селом и бє ся у вшиткі май ближчі селу горы…»
ЧУТИ ДЗВУН Кӯлько раз чуєме церкōвный дзӯн. Його нōвта ллє ся селом и бє ся у вшиткі май ближчі селу горы. Датко, кōй го учує, пōдумат си: » Ба тко умер?» Я кōй го
Русинский поэт и писатель М. Чикивдя «Буде скоро Миколай, най нам нич ни носит. До лиш, Чудотвōрцю, дай, вто що чилядь просит…»
Буде скоро Миколай, Най нам нич ни носит. До лиш, Чудотвōрцю, дай, Вто що чилядь просит. Мир най буде на землі, Тко без нього годен? Най всї будут у теплї Тай нитко голоден. Вбы ся
Русинский поэт и писатель М. Чикивдя «Из приходом мōрōзȳв у карпатськых русинȳв є звык різати поросята, кōтрі ся выдгōдōвувут, держат ся рȳк…»
Прийшла студїнь, ипнї морозы цїпит. Ипен типирь настав красный час, убы пōрізати поросята, набити си пікницї а гуркы, будити солонину. Як руснакы нарабляли из свіжанинōв давно, а як типирь, напишу у сьōму назōрі. Из приходом
Русинский поэт и писатель М. Чикивдя — Анализ Гукловской летописи «Хроника ся писала у церкви Сятого Духа, котра ся сохранила до днишнього часу тай сокотит ся законом…»
Гукливськый лїтопис – памнятка русинського писемства, котра має величезну літературну цїнность. Кроме того, великоє богаство лїтописа лежит у поданых історичных тай етноґрафічных записах. Туй годнї сьме прочитати за тяжкый ґаздӯвськый живӯт у гӯрському селї, важнї
