За нами никают шпійоны, Гій бы мы їхньый хліб їме, В руках у них нись милийоны, Но мы ся їх не бойиме. З честованьом Автор: Иван Бинячовский (Иван Бузаш) Написано наречиєм карпаторусинського языка вирхнього потисся
Рубрика: Творчество Ивана Ивановича Бинячовского
Авторитетный Русинский поэт И. Бинячовский написал; «Купив бим субі петек білый, у зимі в ньому бим ходив…»
Купив бим субі петек білый, У зимі в ньому бим ходив, Из вовны учиненый цілый, Вбы’м ся зимов не застудив. Вадь гуню читаво товстезну, Без ганьбы’м я на ся натяг, Из рукавами величезну, Хоть де
Стихотворение И. Бинячовского с 9-го сборника »ФІГЛІ НА ПРИСТАНКУ» часть третья народная русинская лексика
Сів им малость попочити, З краю коло моста, Заморив им пішачка, Пане Боже доста. Йой заїв бим солонины, Най бы й без цибулі, Вадь приправлині шкварками, Сербати пасулі. Вмісто хлібчика ощипок, На муці мелайнуй, У
Авторитетный Русинский поэт Иван Бинячовский написал балладу «БАЛАДА ЗА ХУСЬКЫЙ ЗАМОК»
Колись уже публіковав, но так як аккаунт блоковали всі публікації тоже были выдалені. Хосенного читаня. БАЛАДА ЗА ХУСЬКЫЙ ЗАМОК Ладьо Цийпеш, Князь волошськый, Кажут быв доста й лиґінь, До типирь у Хуськум замку, Бродит му
Легенды старого Маромороша с Иваном Бинячовским «ПРИШТА ЗА БОСОРКУНСЬКОЄ ҐОЛЕСО»
ЛЕҐЕНДЫ СТАРОГО МАРАМОРОША ПРИШТА ЗА БОСОРКУНСЬКОЄ ҐОЛЕСО (Леґенды-приказкы-оповідкы) Мараморош величный край, и світлый и темный, и чистый и нечистый, де не раз вандровав Ладьо Цийпеш (волошськый князь, якого у народі кликали ґраф «Дракула» грозный ґазда
Авторитетный Русинский поэт И. Бинячовский написал; «Заходишь в гости на Фейсбук?! Приветик я ничуть не против…»
Заходишь в гости на Фейсбук?! Приветик я ничуть не против. После двух летия разлуки, Не злюсь — на оборот напротив. Твои глаза манера слов, Тепло души в порывах страсти, Лететь к тебе я был готов,
Будитель русинского народа И. Бинячовский написал; «Видать не в тот бук крутит млин, куй нам розказує на грома, зайшовшый туй громадянин…»
ПРИШТА ЗА ГРОМАДЯНИНА Видать не в тот бук крутит млин, Куй нам розказує на грома, Зайшовшый туй громадянин, Што нам чинити в себе дома. Кому молитися и як, Межи собов нам говорити, Рубає пана туй
И. Бинячовский и его русинская интерпретация на басню Крылова «Лебедь рак и щука». «Май онде Либідь, Рак тай Щука, в хамы ся куньські запрягли…»
Інтерпретація на басню Крылова (Лебедь Щука и Рак) по-нашому… Май онде Либідь, Рак тай Щука, В хамы ся куньські запрягли, Узяла вд’дурости їх скука, Тягнути воза ся взяли. Гий бы у ракашови вмісті, Но ни
Авторитетный закарпатский поэт И. Бинячовский написал о родном Буштино; «До днины встану куй лиш зачне ся біліти, Буштино моє супукуйно ище спит…»
До днины встану куй лиш зачне ся біліти, Буштино моє супукуйно ище спит, А я на лавичку си сяду посидіти, Якраз ранішньый поїзд загудит. Народ збігаєся бо всі кудысь спішат, Ци на роботу ци в
Будитель русинского народа И. Бинячовский написал; «Готары ґруні полонины, з Мараморошськой давнины, од часу славной Верховины…»
Готары ґруні полонины, З Мараморошськой давнины, Од часу славной Верховины, Мы, подкарпатські русины! За всі гріхы нам отпусти, Помилуй Боже милостивый, Прости нас Господи, прости, Не будь про наш народ злобливый. Подай нам кріпости в
