НЕ ВЕДІТСЯ МОЛОДИЦІ!Не ведітся молодиці, из Федором куртым,Федор любит пити дицю, и натігат фурт тым. И до Юры ся не мняйте, Юра вам не пара,Бо вун глушит паленочку, з грубого погара. Из Цильом ся не
Рубрика: Творчество Ивана Ивановича Бинячовского
Русинский поэт Иван Бинячовский, написал стихотворение о дочери Мельника. Млинарьова дочка, ипна фраєрочка, знає всьому шор-файчит гі куй шпор. Чибря і ожиці, ярі бербениці, горшкы і довгані, фінджі й черепані… Переходите по ссылке на сайт.
МЛИНАРЬОВА ДОЧКА. Млинарьова дочка, ипна фраєрочка, знає всьому шор – файчит гі куй шпор. Чибря і ожиці, ярі бербениці, горшкы і довгані, фінджі й черепані. Умыє всьо красно, поскладає класно, цурава сорочка, коло поясочка. Курагов
Русинский поэт Иван Бинячовский, написал стихотворение “ЦИ ТЯМИШ?!”. Ци тямиш як колись мы пуд дождьом, забилися пуд ширіньовку вбоє, у головах нам быв єден дурдом, i думали сьме фурт лишинь за своє… Переходите по ссылке на сайт.
ЦИ ТЯМИШ?! Ци тямиш як колись мы пуд дождьом, забилися пуд ширіньовку вбоє, У головах нам быв єден дурдом, i думали сьме фурт лишинь за своє. Мочило нас такой гі із відра, солодкі губы зась
Авторитетный русинский поэт Иван Бинячовский, написал шуточное стихотворение “Я…”. Я планіта вандрувник, Пудкарпацькый легіник. Пивим пью тай буду пити, й жун чужых буду любити… Переходите на сайт.
Я… Я планіта вандрувник, Пудкарпацькый легіник. Пивим пью тай буду пити, й жун чужых буду любити. Я пяниця я ленґарь, замащеный коменарь, Мараморош горі сині, фраєрочкы поть`те вд мині, Файна днина ясна ярь, ныні гостит
Авторитетный русинский поэт Иван Бинячовский, посвятил стихотворение своей Отчизне, родному Карпатскому краю. Слався землице карпаторусинська, слався! Боже всесущый у мирі храни свуй народ… Переходите на сайт.
СЛАВСЯ ОТЦЮЗНИНО! Слався землице карпаторусинська, слався! Боже всесущый у мирі храни свуй народ, Обы у здравії вічному доброму мався, Свуй сохраняя уд напасти пошлої род. Слався землице отцювсько русинська слався! Туй нам є дух –
Авторитетный русинский поэт Иван Бинячовский, мудро рассуждает о жизни. За тым што было не бануй, што ся не стало не творится, жывот вершити не пилуй, што будет завтра, не журися. Мэтр русинского языка. Постимся постом приятным.
За тым што было не бануй, што ся не стало не творится, Жывот вершити не пилуй, што буде завтра не журися. Свободі віру не придай, най не чалує тя бездарность, Ще прийде времня – тям
Авторитетный русинский поэт Иван Бинячовский, посвятил своё стихотворение родному Карпатскому краю. Я из діточых свойых году, по через Тису вандровав, бо сирцьом люблю йсю природу, што сам Господь ми даровав…. Метр русинского языка!
Я из діточых свойых году, по через Тису вандровав, Бо сирцьом люблю йсю природу, што сам Господь ми даровав. Карпацькі необьятні ґруні, души моюй навік слащі, Исі поля і нивы руні, озера рікы і хащі.
Русинский поэт Иван Бинячовский, на украинском языке посвятил своё стихотворение родному Буштину: Де Тиса і Теребля протікають, де велич попід Варгедь їх несе, там славиться і буйно розквітає, найкраще в світі Буштино моє. З дитинства ти для мене найдороще, даруюєш мені радість і любов, ти знов і знов плекаєш мене наще, в могутніх дзвонах храмів і церков. Мэтр русинского языка!
Присв’ячую своєму рідному селищу… Иван Иванович Бинячовский. Де Тиса і Теребля протікають, де велич попід Варгедь їх несе, Там славиться і буйно розквітає, найкраще в світі Буштино моє. З дитинства ти для мене найдороще, даруюєш
Русинский поэт Иван Бинячовский, на родном языке написал эмоциональное стихотворение о тяжёлой, но напористой поэтической судьбе: У руднуй хыжи дома за столом, Ґрадую думаю якый ни руный світ, ни бывим туманом ани тупым ослом, учивимся з дітвацькых юных літ. Щось ми ни йшло но айбо щось ми йшло, майбурше гій любилося комусь.Що глядавим ото мися найшло, и боязни ни было в ня чомусь. Ґрадую й думаю ни задарь бог ня дав! На світ сись білый і направив ня на путь, силу словесну ми безкраю даровав, Євство русинське безконечну явну суть. Мэтр русинского языка!
ҐРАДУЮ ДУМАЮ. У руднуй хыжи дома за столом, Ґрадую думаю якый ни руный світ, Ни бывим туманом ани тупым ослом, учивимся з дітвацькых юных літ. Щось ми ни йшло но айбо щось ми йшло, майбурше
Авторитетный Русинский поэт Иван Бинячовский, на родном языке написал эмоциональное стихотворение о галичанах: Народе чуєш-грум бы го зарвав, тот динь куй галичанин туйкы ступив, чилядь русинську враз переписав, и кровцю нашу из сердиць нам вупив. Й загасла Подкарпатська наша Русь, в гробах ся пра-діды перевернули, по што нам Боже? Я ни як ни ймусь.. Нас вукраїнські ожувкы домак зогнули. Єсьме русины-Я и Ты и Он! У своюм краю умреме аж гія. Мэтр русинского языка!
Народе чуєш – грум бы го зарвав, тот динь куй галичанин туйкы ступив, Чилядь русинську враз переписав, и кровцю нашу из сердиць нам вупив. Й загасла Подкарпатська наша Русь, в гробах ся пра – діды