ҐРАДУЮ ДУМАЮ.
У руднуй хыжи дома за столом, Ґрадую думаю якый ни руный світ,
Ни бывим туманом ани тупым ослом, учивимся з дітвацькых юных літ.
Щось ми ни йшло но айбо щось ми йшло, майбурше гій любилося комусь.
Що глядавим ото мися найшло, и боязни ни было в ня чомусь.
Фото. Красота Закарпатских гор, замок далеко в горах. Русинский Мир.
Часы пронеслися і молодость пруйшла, я по світах ни вдны топанкы істоптав,
Усягде правда на руни зомнов ишла, котрум з діточых году в серце си пустив.
Усяке было в моюм животі, i біла днина й лячна темна нуч,
Ни раз им звізды раховав на самоті, й стрічав из рана першый сонця луч.
Фото. Красота Закарпатских гор, ручей далеко в горах. Русинский Мир.
І ко вто знає як вбернув быся ми світ, бым ни мотав субі на ус всьо заголом,
Я открывав для себе вічно сто наук, й без страху йшов им уперед фурт напролом.
Ґрадую й думаю ни задарь бог ня дав! На світ сись білый і направив ня на путь,
Силу словесну ми безкраю даровав, Євство русинське безконечну явну суть.
автор: Иван Бинячовский (Иван Бузаш).
Вместе с вами мы сделаем Русинский Мир лучше!
При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать источник https://rusinskiimir.ru/ и автора Иван Бинячовский (Иван Бузаш), в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд). Фото использованы из открытых источников интернет пространства.
Как всегда со смыслом