ПОМИРАЮЧИЙ ЯНГОЛ. Так багато у світі злого, i одні лише будні сірі, Мої крила кольору крові, а раніше були наче білі. Кажуть я помираючий Янгол, з вуст лунають ці дивнії гасла, Мої крила кольору сонця,
Рубрика: Творчество Ивана Ивановича Бинячовского
Русинский патриот и поэт Иван Бинячовский, на украинском языке, написал о родном Карпатском крае: Направду хочеться мені, щоби Карпатська Русь з Народом, пишалась давнім своїм Родом, на прадідівській нам землі. Настануть прийдуть ще часи, я це душею відчуваю, ти ще розквітнеш рідний Краю, серед безмежної краси. Мэтр русинского языка!
ТИ ЩЕ РОЗКВІТНЕШ РІДНИЙ КРАЮ. Фото. Красота Закарпатских гор, село далеко в горах. Русинский Мир. Направду хочеться мені, щоби Карпатська Русь з Народом, Пишалась давнім своїм Родом, на прадідівській нам землі. Настануть прийдуть ще часи,
Авторитетный Русинский поэт Иван Бинячовский, на родном языке написал Оду МОЛОКУ:Пийте люде молоко, бо житя коротке, з кандлика ци з погара, квасне вать солодке, пийте люде молоко, тко не чув най чує, ци з канчова ци з відра, добре ся смакує. Молоко про наш живот, не якась там тровля, з молоком ниє забот, пийте на Здоровля! Молоко усьому лік, чесну мою душу, ой сятило быся в вік, упити го мушу. З сим і завершаю стих, най біда минає, молоко про нас кильчих, тко не знав най знає. Мэтр русинского языка!
Пийте люде молоко, бо житя коротке, з кандлика ци з погара, квасне вать солодке. Пийте люде молоко, тко не чув най чує, ци з канчова ци з відра, добре ся смакує. Молоко про наш живот,
Авторитетный Русинский поэт Иван Бинячовский, на родном языке написал стихотворение о разных судьбах людей: Живот прожити, вто не поле перейти, комусь ся стелит – А комусь ни годне. Комусь дараба, а комусь крыхты, кось царь и бог, а кось ягня голодне. Мэтр русинского языка!
КОМУСЬ СЯ СТЕЛИТ, А КОМУСЬ НИ ГОДНЕ. Живот прожити, вто не поле перейти, Комусь ся стелит – А комусь ни годне. Комусь дараба, а комусь крыхты, Кось царь и бог, а кось ягня голодне. автор:
Русинский поэт Иван Бинячовский, на родном языке посвятил своё стихотворение другу: Без бисіды знимаю калап, за выданый на ружу штрих, Господня сила вам ся дала, ліпити словом ипный стих. Край ни забуде Подкарпатськый, из вами всім нам повезло, што хвалите язык русинськый, по-нашому и не на зло. Воистину вы патрійоты, тітаны слова і пера, за вас ся будеме гордити, всі заголом-щей дітвора. Мэтр русинского языка!
У вызорі мойому гур синева. Ґутинська ґрунь небеса пудпирає, сяке ни зашто, ни міняю овва, туй моя душа вд веселости співає. Иван Иванович Бинячовский. ЗНИМАЮ КАЛАП. Без бисіды знимаю калап, за выданый на ружу штрих,
Русинский поэт Иван Бинячовский, на родном языке написал стихотворение о молитве: Терпи душа спасенна будеш, молитва вд сирця каждьый динь, без віры в бога ся зафлудиш, й загасне в сирцьови огинь. И ни хвалися тым што чиниш, куй давись ни бери взамін, бо в гріхоті ся лиш розчиниш, й не жди от того перемін. Просящому подай як брату, любов из добротов плекай, ни принимай мару горбату, брехню на люде не пущай. Мэтр русинского языка!
Терпи душа спасенна будеш, молитва вд сирця каждьый динь, Без віры в бога ся зафлудиш, й загасне в сирцьови огинь. И ни хвалися тым што чиниш, куй давись ни бери взамін, Бо в гріхоті ся
Русинский философ и поэт Иван Бинячовский, на родном языке написал о старом косаре: Прубралася днина, над горами сідат, в няри пробудила, сердитого діда. Пилує на кошиня, дідико Йван, бо гет надоів му, хыжный галаман. Коса вже наклепана, обруся ипне, водичкы нальляв, каміниць не прилипне. Хуть мало й покривленный, вд старости дідо, на кошиня в нього, особе лібідо. Мэтр русинского языка!
ПРО СТАРОГО КОСАРЯ. Прубралася днина, над горами сідат, В няри пробудила, сердитого діда. Пилує на кошиня, дідико Йван, Бо гет надоів му, хыжный галаман. Коса вже наклепана, обруся ипне, Фото. Косари перед сенокосом. Русинский Мир.
Русинский поэт Иван Бинячовский, на родном языке написал о любимых лошадях: Коні мої молоді, кручені косиці, дві спаровані вракаш, острі кобылиці. Ци у плуг їх запряжу, ци у возі станут, знают де в селови корчма, тамкы все пристанут. ипні маю кобылкы, кохані не биті, фурт пудковы провіряю, вбы были прибиті. Кліпают на ня очима, весело ригочут, я завто їм цукру дам, кулько лиш си хочут. Пак чекає їх в хлівцьови, овес у корыті, можу быти супукуйным, коникы ми, сыті. Мэтр русинского языка!
Коні мої молоді, кручені косиці, Дві спаровані вракаш, острі кобылиці. Ци у плуг їх запряжу, ци у возі станут, Знают де в селови корчма, тамкы все пристанут. Ипні маю кобылкы, кохані не биті, Фото. Гужевой
Русинский философ и поэт Иван Бинячовский, на родном языке написал о русинской традиции похода в лес за грибами: Мині вадаска тиха вдана, и ни бере ня в хащи страх, штимую сяк до днины з рана, пробічи по грибных містах. Кортит ня пораз в літню днину, в дубраві упити вина, спечи на вгньови солонины, што наладила ми жона. Парадичок цибулі ридькы, поприґы й огурку на спул, пуд дубом сяду на травичку, й забештилую субі стул. Мэтр русинского языка!
ТИХА ВАДАСКА. Мині вадаска тиха вдана, и ни бере ня в хащи страх, Штимую сяк до днины з рана, пробічи по грибных містах. Кортит ня пораз в літню днину, в дубраві упити вина, Спечи на
Ежегодно 12 июня в Словакии наши братья и сёстры празднуют, День Русина. Присоединяемся к поздравлениям поэта Ивана Бинячовского: Ґратулуєме нашых братю і сестер руснаку і русначок з майліпшыми пожеланиями от карпаторусинов Подкарпатя. I найлiпшi поздоровленя от русину Росii-“Русинский Мир”.
Ныні 12 юнія Динь Русина празнуют на Словенську. Ґратулуєме нашых братю і сестер руснаку і русначок з майліпшыми пожеланиями от карпаторусинов Подкарпатя. Я РУСИН БЫЛ ЄСМЬ И БУДУ !!! З повагов, Иван Бинячовский (Иван Бузаш).