Историчный динь у историі Края.Ныні сего дня 28 октовбра 1918 года была сотворена Перша Чехословацька Республика яку возглавив Томаш Масарик., Федеративну Республику чехов, словаков і карпатськых русинов, якым сполечно у ракаши судилося пробыти 20 году.
Рубрика: Публикации
«Информация в данном разделе размещена строго в соответствии с п. 1, п. 5 ст. 15, п. 1 ст. 10, п.6 ст. 10 Федеральным законом от 27.07.2006 N 149-ФЗ (ред. от 09.03.2021) “Об информации, информационных технологиях и о защите информации”, транслируется исключительно в научно-просветительских и познавательных целях. Правообладатель настоящего сайта не несет ответственности за действия и высказывания третьих лиц, представленных в публикациях».
Русинский поэт М. Бабидорич “Історія – це пам’ять людського суспільства, його свідомість і совість, засіб самоочищення, виховання поколінь…”
Історія – це пам’ять Людського суспільства, Його свідомість і совість, Засіб самоочищення, Виховання поколінь. Хто не знає Свого минулого, Той не вартий Свого майбутнього. Русини- корінний народ Славної України! Не вмирайте Русини, Жийте вічно на
Русинский поэт М. Бабидорич «Безсмертні і невмирущі слова Духновича Гімну Подкарпатських Русинов…»
Безсмертні і невмирущі Слова Духновича Гімну Подкарпатських Русинов. Хай Дух Духновича Здирає земну плісень, Яка обвила народ. Історію пише сила, А не Правда! На жаль! Часто так буває! Історична місія України- Відновлення і визнання, Спасіння
Русинский поэт из Ватикана Петьо Береш «ПАДИМЕНТ – êтимолоґію сього Нашого слова маєме глядати уд латынського PAVIMENTUM (=падимент)»
Хōтїв им Вам днись поприказовати за Нашой красной слово Падимент. ПАДИМЕНТ – êтимолоґію сього Нашого слова маєме глядати уд латынського PAVIMENTUM (=падимент); а самой лат.слово PAVIMENTUM пÿшло уд лат. PAVIRE, што значит: “бити; товкти; учинили
Русинская поэтесса Леся Адамова Стецович «…З роками вже сприймаєш головне, і усвідомлюєш, що є цінним для тебе. Все одинаково не буде, все мине…»
…З роками вже сприймаєш головне І усвідомлюєш, що є цінним для тебе. Все одинаково не буде, все мине, І гроші, й слава, і всілякії потреби… І треба, мабуть, кожному дійти До власних усвідомлень, узагальнень, В
Русинская поэтесса Леся Адамова Стецович «Октоубер раном ковтать в оболокы нам, тихинько и ласкаво, бо неділька… Принесе штось новоє в хижі храм…»
Октоубер раном ковтать в оболокы нам Тихинько и ласкаво, бо неділька… Принесе штось новоє в хижі храм. Поповнить ся дньом осени копілка. Погладить цвіт яскравых кризантем – Красов ся набажить и налюбує… Учинить файный, сопокуйный
Русинский поэт Василій Сочка Боржавин “Учив дітей в русинськых селах под горами, де свою молодость я лишив за лісами… Но звоны спогадов до мене ся вертают…”
МЕНЕ УЧИЛИ БЫТИ ПЕДАҐОҐОМ Учив дітей в русинськых селах Под горами, Де свою молодость я лишив за лісами… Но звоны спогадов до мене ся вертают, Бо добрых я школяриков не забываю. И мамку мою споминаю,
Society For Rusyn Evolution “У цій публікації ми досліджуємо стратегії та ініціативи, які можуть допомогти пробудити значення русинської ідентичності серед молоді…”
У світї, што фурт ся скоро мінят, всокоченяня та популяризацїя ідентичности є важливими для збереження багатого гобелена людського розмаїття. Серед багатьох різних культур, що складають цю мозаїку, яскравим прикладом є русинський народ з його унікальною
Русинский поэт М. Бабидорич «Весна! Я влюбився у власне Життя. Дякую Богу за все. Зранку за хмарами Сонце світить, вітер віє, дує…»
Весна! Я влюбився У власне Життя. Дякую Богу за все. Зранку за хмарами Сонце світить, Вітер віє, дує Холодом весняним, В саду моїм Пташки співають, А за штрекою Ріка Уж тече У море й океан
Русинская поэтесса Леся Адамова Стецович «Сорохмане кучерявый, красный и чорнявый, так ня файно фeст чалуєш, кличеш фурт на кавиль…»
ФІҐЛЯРНА СПІВАНКА… Сорохмане кучерявый, Красный и чорнявый, Так ня файно фeст чалуєш, Кличеш фурт на кавиль. Човкоры чічок заганяш, Машликом їх вяжеш! Што єдна м у тя на світі Угай пишеш й кажеш! Сонце моє,