Встречайте нового члена Общества русинских умельцев (бывшего Союза русинских писателей Закарпатья) поэта Анну Цирик

Встречайте нового члена Общества русинских умельцев (бывшего Союза русинских писателей Закарпатья) поэта Анну Цирик

СТРІЧАЙТЕ новый член Общества русинськых умільцюв ( бывш. Сōюз русинськых писателюв Закарпатя): поетеса АННА ЦЇРИК

Честованї цімборове, у Общество русинськых умільцюв была принята обдарована поетеса Анна Цїрик из пӯдкарпатського села Грушово. Єї прикапчаня до нашого умільського общества є не лише свідченьом про єї талант тай читаву любōв до слова, ай выдзначат рōль у всокōченю традицїй тай културного наслїдства русинського нарōду.

Анна Цїрик – поетеса, што жиє у спōкӯйнōму гӯрськōму селї Грушово, де ōна из дїтинства плекала свӯй захват поезїйōв тай місными звыками. Єї творы сут одбитком щиросердечнōй любови до рӯдного села, його природы, и людий. У свойих вершах Анна передає тепло и прōстōту села, змальовує образы реальности, кōтрі є дōвкола ний. У єї поезії выдзиркалює ся душа села, його радостий и звыкӯв. Истинно, слова Анны плекают спомины про тото тко сьме и выдкі єсьме.

У свойих творах, Анна удачно єднат днишньый стиль из віковыми русинськыми традицїями. Ōна робит над сōбōв, убы майстеркы хосновати рӯдну бисїду, вкладати у слова усякі емōції – выд ласкы до банованя. Поезїя Анны Цірик – тото вандрованя красными містами рӯдного краю.

Кроме літературнōй дїяльности, ōна занимат ся збором русинськых леґенд тай переказӯв, сōкōтячи  културноє наслїдство свого нарōду. Также Анна записує давнї колядкы, сяк и сокотит традиції рӯднōй земли дїля будучных пōкōлїнь. 

Прикапчаня Анны Цїрик до Общества русинськых умільцюв вызыват велику радӯсть дїля орґанїзації. Надїю ся, ож єї поезїя тай робота по всокоченю културного наслїдства буде лиш на хосен нашōму нарōду.

Из честованьом,
Мигаль Чикивдя

ПОЕЗІЯ АННЫ ЦЇРИК:

Я-РУСИНКА.
Я русинка, єсмь і буду
Докы серце б'єся.
Руд свуй ніґда не забуду
Най хоть що стаєся.

Не ганьблюся роду свого-
Ным ся велычаю.
В мойых жилах кров русинська-
Я то добре знаю.

Я русинка-хрыстиянка-
З гордостьов говорю.
За свуй старый руд русинськый
Я молюся Богу.

По русинському закону
Хрест маю на собі-
Він для мене є защита
Дома і в дорозі.

Я-русинка і з молытвов
Кожный дынь стрічаю.
І ввычирі із молитвов
Я на сон лігаю.

Много в світі є русину
Чыських і словацькых,
Сербськых, польськых і болгарськых
Й нашых закарпатськых.

Гордо мы, що я-русинка,
Та ще й Закарпатська.
Я душов-свободна птыця,
Горянка Карпатська.

Автор: Аня Цирик 09 июля 2020 год

ЗИМА У ГРУШОВІ.
В Грушові мороз тріщит,
Снігу навалило.
Як у казці "Снігурочка"
Всьо ся снігом вкрило.
Ніде зимля не чорніє,
У "цвіту" дерева.
Дітвора снігу радіє-
Усьо так як треба.
Бабу ліплят снігову,
Ховзаютс я з горы-
Лиця червені-йдут дому-
Поззябли в ногы.
Притягли дому санчата
На двурци лишили-
Хохают на ручинята
Носикы сопливі.

Вместе с вами, мы сделаем Русинский Мир лучше!

При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать источник https://rusinskiimir.ru/  и автора АНЯ ЦІРИК в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд).Материалы для публикации и фото использованы из открытых источников интернет пространства.

Добавить комментарий

Left Menu Icon