ГРУШОВЧАНИ Файні дівки у Грушові, Леґіні-як дуби. Ко хоче наше вкусити- Най поломит зуби. Як захочеся леґінь У чужину женити- Своїх дівок у Грушові Мусит одплатити. Аж надумає чужиниць Грушувчанку “вкрасти” – Файний маґарич леґіням
Рубрика: Творчество поэтессы Анны Цiрик
Генерал Э. Артюхов ответил Ане Цірик на стихотворение {Хаос} «Мир сегодня перевернулся, кривда в правду вдруг обернулась…»
Ответ на стихртворение А.Цирик “Хаос”. Хаос и разруху мы порождаем сами, своим молчаливым согласием и принятием неприемлемого. В этом беда жителей земли – Генерал Э. Артюхов. Сила Рода и сила Веры Мир сегодня перевернулся… Кривда
Закарпатская поэтесса Аня Цірик «Порой мне кажется, что мир сошёл с ума. Друг друга люди для забавы убивают…»
ХАОС. Порой мне кажется, что мир сошёл с ума. Друг друга люди для забавы убивают. Вокруг бесчестие, слезы, война, И имя “Человек” все больше унижают. Мир утонул в ненависти, хаосе и зле, И чужды людям
Закарпатская поэтесса Аня Цирик «Я просте дівча з села, в дєтстві гуси пасла я. Пітятка я доглядала…»
Я З СЕЛА. Я просте дівча з села… В дєтстві гуси пасла я. Пітятка я доглядала- Їм чиривцята збирала. Через Ґрунь на Затінь йшла- Там пасла моя коза. Шарік зо мнов в хащу йшов- Ледвы
Русинская поэтесса Аня Цірик «ТИХИЙ ВЕЧУР»
ТИХИЙ ВЕЧУР Тихий вечур наступив… МАти вычирю зварила, СІМ’Ю за стул усадила, Всі сидят кругом стола. Маты лыжкы всім дала, Врізала по ломтю хліба, В таріль борщу налила І по кружці молока. Дуже ся всі
Русинская поэтесса Аня Цірик о Карпатской Весне «Село Грушово цвіте, у вітом яблуньовым…»
ЦВІТЕ СЕЛО. Село Грушово цвіте- Цвітом яблуньовым, Цвітом вышні і черышні Грушовым, сливовым. По городцятах цвітут Нарцисы, тюльпани, Медовниці і герберы Сажені рядами. Дуже рясно зацвіли Анютины глазкы- Таке село дуже файне Як сюжет із
Закарпатские легенды с поэтессой Аней Цірик. «Через поле,через гай ходыт дідо Чугайстар…»
ЧУГАЙСТАР-міфічний герой Карпат. ЧУГАЙСТАР Карпатський страж Через поле, через гай Ходыт дідо Чугайстар. На боту ся пудпирає, Путникам вун помагає. Його видко іздалека- Вун высокый як смерека. І старый як полонина- Голова у нього сива.
Закарпатская Поэтесса Аня Цірик «Ны ганьблюся свого роду, простого, сільського…»
Ны ганьблюся свого роду Простого, сільського. Но і що, що я не з князю- Кому що до того? Добрі мої мама й няньо Простії селяни- Їхні рукы были вічно Вкрыті мозолями. Нас учили, дітый свойих,
Поэт Э. Артюхов перевёл с русинского языка «Горят листья и трава, поле все в дыму-с огнем идет в поля беда…»
Не поджигайте! Горят листья и трава, Поле все в дыму- С огнем идет в поля беда. Всем животным – горе. Перепелки во гнезде На яйцах сидели- Гнездо бросить не могли, Там они сгорели. Ежиха с
Закарпатская Поэтесса Аня Цірик написала о тяжёлой разлуке с любимым «Я хотів зустрітися з тобою, рідна, мила, ластівко, моя…»
ОСТАННІЙ ЛИСТ. Я хотів зустрітися з тобою, Рідна, мила, ластівко, моя. Хотів одружитися весною- Щоб навіки стала ти моя. Щоб на голову свою наділа Білосніжну весільну фату. Щоб настала та наша неділя Коли в храм
