УДОВИЦІ Вовенарг каже, що в публічних садах є алеї, які відвідують переважно розчаровані честолюбці, невдахи-винахідники, розвінчані знаменитості, розбиті серця, тобто всі бурхливі й замкнені в собі душі, в яких гуркоче ще, одначе, останнє зітхання грози
Рубрика: Творчество Ивана Петровция
Русинский поэт и писатель И. Петровций «Не кожному дано вміння поринати у море людське: втіха юрмищем – це мистецтво…»
ЮРМИЩА Не кожному дано вміння поринати у море людське: втіха юрмищем – це мистецтво; і лише того рід людський зазиває на учту сили життєствердної, кому добра фея ще в колиску поклала дар переодягання, дар масок,
Русинский поэт и писатель И. Петровций «Справді ж бо, люба моя, ви виснажуєте мене безмірно й безжально; якщо вас послухати…»
ДИКУНКА Й ЧЕПУРУХА «Справді ж бо, люба моя, ви виснажуєте мене безмірно й безжально; якщо вас послухати, то може здатися, що ви знесилюєтесь більше, ніж шестидесятилітні збирачки колосків на стерні чи перестарілі жебрачки, які зазбирують
Русинский поэт и писатель И. Петровций «Нарешті! Один! Лише знадвору долинає гуркіт спізнілих і виснажених ридванів. Ці кілька годин будуть для нас годинами тиші…»
О ПЕРШІЙ РАНКУ Нарешті! Один! Лише знадвору долинає гуркіт спізнілих і виснажених ридванів. Ці кілька годин будуть для нас годинами тиші, а, може, й спочинку. Нарешті! Тиранія людських облич щезла, і тепер я вже страждатиму
Русинский поэт и писатель И. Петровций «Трапляються натури чисто споглядальні, до дії цілковито непридатні, однако ж, саме вони спонукувані…»
КЕПСЬКИЙ СКЛЯР Трапляються натури чисто споглядальні, до дії цілковито непридатні, однако ж, саме вони, спонукувані навіть їм самим незрозумілою таємничістю і невідомістю, можуть діяти з такою раптовістю, якої в себе й самі не підозрювали.
Русинский поэт и писатель И. Петровций «Мій добрий псе, мій славний псе, мій любий гав-гав, підійди і понюхай ці чудові пахощі…»
ПЕС І ПЛЯШЕЧКА «Мій добрий псе, мій славний псе, мій любий гав-гав, підійди і понюхай ці чудові пахощі, що їх придбав я у кращого парфюмера міста». І пес, помахуючи хвостом, – знак, який, вважаю, в
Русинский поэт и писатель И. Петровций «Що за днина дивовижна! Просторий парк зомліває під палючим зором сонця, наче молодість…»
БЛАЗЕНЬ І ВЕНЕРА Що за днина дивовижна! Просторий парк зомліває під палючим зором сонця, наче молодість під всевладдям Кохання. Повсюдний екстаз, який перехлюпується з речі в річ, не прозраджується, однак, жодним пошумом; навіть води, й
Русинский поэт и писатель И. Петровций «Кімната, що на мрію схожа, справжня кімната духу, де споконвіку незрушне повітря…»
ПОДВІЙНА КІМНАТА Кімната, що на мрію схожа, справжня кімната духу, де споконвіку незрушне повітря, ледь забарвлене в рожеве і блакитне. Там душа купається у лінощах, просякнутих скорботою й бажанням. Це щось присмеркове, щось блакитнувате й
Русинский поэт и писатель И. Петровций «Це трапилося саме Нового року: хаос бруду й снігу, перечавленого безліччю ридванів, блискітки іграшок і цукерок…»
ЖАРТІВНИК Це трапилося саме Нового року: хаос бруду й снігу, перечавленого безліччю ридванів, блискітки іграшок і цукерок, кишіння зажерливості й розпачу, чітко вирізнювані в парадній гарячці великого міста – все це наче було покликане ще
Русинский поэт и писатель И. Петровций «Даколи много чиляди жило по горах, по самотах. Так ся зачинали Лазы над Осойом…»
Даколи много чиляди жило по горах, по самотах. Так ся зачинали Лазы над Осойом. Лазяне мали хыжі доста наодалїк єден уд другого, головным дїла каждої сімї было вбы ся найшло хоть штось веричи в рот.