ТИРС Ференцу Лісту Що таке тирс? У значенні моральному і поетично – це священна емблема в руках жерців і жриць, що прославляє божество, волю якого вони оспівують і якому слугують. Та, фізично, це – ціпок,
Рубрика: Творчество Ивана Петровция
Русинский поэт и писатель И. Петровций «В чарівнім саду, де промені осіннього сонця, здавалося, зумисне забарвливо розливали свою ласку, під зеленуватим небом…»
ПОКЛИКАННЯ В чарівнім саду, де промені осіннього сонця, здавалося, зумисне забарвливо розливали свою ласку, під зеленуватим небом, по якім золотисті хмарини пропливали, мов заблукалі материки, четверо гарненьких дітей, четверо хлоп’ят, уже, безперечно, стомлених од забав,
Русинский поэт и писатель И. Петровций «Треба бути постійно хмільним. У цім усе: це – єдине завдання. Аби не відчувати жахного тягаря Часу…»
УПИВАЙТЕСЬ ! Треба бути постійно хмільним. У цім усе: це – єдине завдання. Аби не відчувати жахного тягаря Часу, який розчавлює ваші рамена і гне вас до землі, треба упиватися без віддиху. Чим же? Вином,
Русинский поэт и писатель И. Петровций «Фанчулле був дивогідним блазнем, і чи не одним з найближчих друзів Володаря…»
ГЕРОЇЧНА СМЕРТЬ Фанчулле був дивогідним блазнем, і чи не одним з найближчих друзів Володаря. Та для осіб, становищем своїм приречених до кумедного, усе серйозне має згубну звабу, і, хоча може видатися дивним, аби ідеї батьківщини
Днись 01 января 2024 года — 8 рōкӯв выд смерти Ивана Петровція «Я ни дав смерти свої душі – Свою душу – дар Господа Бога – Я вдыхнув у русинські вірші…»
ТЯМИМЕ! Днись 01 января 2024 года — 8 рōкӯв выд смерти Ивана Петровція Я ни дав смерти свої душі – Свою душу – дар Господа Бога – Я вдыхнув у русинські вірші: В них –
Русинский поэт и писатель И. Петровций «Ілюзії, казав мені мій товариш, можуть бути такі ж незчисленні, як і відносини поміж людьми або між людьми й речами…»
МОТУЗКА Едуардові Мане Ілюзії, казав мені мій товариш, можуть бути такі ж незчисленні, як і відносини поміж людьми або між людьми й речами. І коли ілюзія зникає, тобто коли ми бачимо річ або факт таким,
Русинский поэт и писатель И. Петровций «Учора, в штовхотняві бульварного юрмища, відчув я доторк таємничого Створіння, з яким стрічі жадав постійно…»
ШЛЯХЕТНИЙ ГРАВЕЦЬ Учора, в штовхотняві бульварного юрмища, відчув я доторк таємничого Створіння, з яким стрічі жадав постійно і якого розпізнав одразу ж, хоч раніше не стрічав його ніколи. Без сумніву, таке ж прагнення щодо мене
Русинский поэт и писатель И. Петровций «Коли ми відійшли од тютюнової крамнички, мій товариш ретельно розсортував свої гроші, дрібні золоті монети…»
ФАЛЬШИВИЙ ГРІШ Коли ми відійшли од тютюнової крамнички, мій товариш ретельно розсортував свої гроші, дрібні золоті монети всунув до лівої кишені жилета, а такі ж срібні – до правої; купа важкуватих су потрапила до лівої
Русинский поэт и писатель И. Петровций «Фанчулле був дивогідним блазнем, і чи не одним з найближчих друзів Володаря…»
ГЕРОЇЧНА СМЕРТЬ Фанчулле був дивогідним блазнем, і чи не одним з найближчих друзів Володаря. Та для осіб, становищем своїм приречених до кумедного, усе серйозне має згубну звабу, і, хоча може видатися дивним, аби ідеї батьківщини
Русинский поэт и писатель И. Петровций «Місто знемагає од спеки прямовисного, нещадного проміння сонця; пісок, і той – сліпучий…»
ПРЕКРАСНА ДОРОТЕЯ Місто знемагає од спеки прямовисного, нещадного проміння сонця; пісок, і той – сліпучий, море ж мінить відтінки щохвилі. Заціпенілий світ, якось наполохано зослаблий, поринає в опівденний спочинок, у спочинок, схожий на солодкаве умирання,
