ГЕРОЇЧНА СМЕРТЬ Фанчулле був дивогідним блазнем, і чи не одним з найближчих друзів Володаря. Та для осіб, становищем своїм приречених до кумедного, усе серйозне має згубну звабу, і, хоча може видатися дивним, аби ідеї батьківщини
Рубрика: Творчество Ивана Петровция
Днись 01 января 2024 года – 8 рōкӯв выд смерти Ивана Петровція «Я ни дав смерти свої душі – Свою душу – дар Господа Бога – Я вдыхнув у русинські вірші…»
ТЯМИМЕ! Днись 01 января 2024 года – 8 рōкӯв выд смерти Ивана Петровція Я ни дав смерти свої душі – Свою душу – дар Господа Бога – Я вдыхнув у русинські вірші: В них –
Русинский поэт и писатель И. Петровций «Ілюзії, казав мені мій товариш, можуть бути такі ж незчисленні, як і відносини поміж людьми або між людьми й речами…»
МОТУЗКА Едуардові Мане Ілюзії, казав мені мій товариш, можуть бути такі ж незчисленні, як і відносини поміж людьми або між людьми й речами. І коли ілюзія зникає, тобто коли ми бачимо річ або факт таким,
Русинский поэт и писатель И. Петровций «Учора, в штовхотняві бульварного юрмища, відчув я доторк таємничого Створіння, з яким стрічі жадав постійно…»
ШЛЯХЕТНИЙ ГРАВЕЦЬ Учора, в штовхотняві бульварного юрмища, відчув я доторк таємничого Створіння, з яким стрічі жадав постійно і якого розпізнав одразу ж, хоч раніше не стрічав його ніколи. Без сумніву, таке ж прагнення щодо мене
Русинский поэт и писатель И. Петровций «Коли ми відійшли од тютюнової крамнички, мій товариш ретельно розсортував свої гроші, дрібні золоті монети…»
ФАЛЬШИВИЙ ГРІШ Коли ми відійшли од тютюнової крамнички, мій товариш ретельно розсортував свої гроші, дрібні золоті монети всунув до лівої кишені жилета, а такі ж срібні – до правої; купа важкуватих су потрапила до лівої
Русинский поэт и писатель И. Петровций «Фанчулле був дивогідним блазнем, і чи не одним з найближчих друзів Володаря…»
ГЕРОЇЧНА СМЕРТЬ Фанчулле був дивогідним блазнем, і чи не одним з найближчих друзів Володаря. Та для осіб, становищем своїм приречених до кумедного, усе серйозне має згубну звабу, і, хоча може видатися дивним, аби ідеї батьківщини
Русинский поэт и писатель И. Петровций «Місто знемагає од спеки прямовисного, нещадного проміння сонця; пісок, і той – сліпучий…»
ПРЕКРАСНА ДОРОТЕЯ Місто знемагає од спеки прямовисного, нещадного проміння сонця; пісок, і той – сліпучий, море ж мінить відтінки щохвилі. Заціпенілий світ, якось наполохано зослаблий, поринає в опівденний спочинок, у спочинок, схожий на солодкаве умирання,
Русинский поэт и писатель И. Петровций «Прогулюючись у великім і безлюднім парку, він сам собі твердив: «Якою прекрасною була б вона в придворнім убранні…»
ЗАДУМИ Прогулюючись у великім і безлюднім парку, він сам собі твердив: «Якою прекрасною була б вона в придворнім убранні, складному й розкішному, випливаючи з прозорості чарівного вечора і спускаючись мармуровими сходинками палацу в сад з
Русинский поэт и писатель И. Петровций «Один газетяр-філантроп каже мені, що самота шкодить людині, і на підтвердження свого доказу цитує…»
САМОТА Один газетяр-філантроп каже мені, що самота шкодить людині, і на підтвердження свого доказу цитує, як і всі, хто не вірує, слова Отців Церкви. Знаю, що в місцях безплідних охочіше буває Демон, і що дух
Русинский поэт и писатель И. Петровций «Згасає день. Великим заспокоєнням повняться бідні уми, натомлені денною працею…»
ВЕЧІРНІ СУТІНКИ Згасає день. Великим заспокоєнням повняться бідні уми, натомлені денною працею; думи їх забарвлюються зараз ніжними й пливкими відтінками сутінків. А крізь прозору вечірню імлу з вершини гори до мого балкона долинає сплетене з