Туйкы ся взвав мüй вüсьüмдисятпятрüчный Нянько Юра: – Иппен аттак тото было, ци й ни домак аттак тото было – ни годен им перенчеловати. Лем уповісти вам мушу, ош уд свого дїда Ивана, што, хвалабов,
Рубрика: Творчество Ивана Петровция
Русинский поэт И. Петровций «На сятого Андрія дьüвкы гадали на женихüв…»
На сятого Андрія дьüвкы гадали на женихüв. Метали в потокову воду зелені вінкы, и котрый май скоро поплыве, та вта дьüвка ся май скоро уддасть. Быв и такый звык, што дьüвкы пудмітовали на хыжню стріху
Русинский поэт И. Петровций «Я кажу цїмборови свому, што страшно ганить житїє: – Ушытка логіка у тому…»
СПÜВАНКА ЗА ЖИТЬОВУ ЛОГІКУ Я кажу цїмборови свому, Што страшно ганить житїє: – Ушытка логіка у тому, Ош туйкы логікы ниє. Нигде, ни в чüм и ни для чого – Страшенный хаос без кüнця: Йсе
Русинский поэт И. Петровций «Бывало многі молоді пары ся побирали не тому, ош ся любили…»
Бывало многі молоді пары ся побирали не тому, ош ся любили, ай на розказ няня й мамы – изза зимлї, изза маєткüв. И вто цїлоє село знало, ош де ся зыйшли, обы обєднати зимлї ци
Русинский поэт И. Петровций «На трипитї пупупукав, тарканистый попікач – Каждый з успüваных звукüв…»
СПÜВАНКА ЗА БРЕХАЧА На трипитї пупупукав Тарканистый попікач – Каждый з успüваных звукüв Льüг в долоню, ги колач. А кой буду мати много Тарканистых колачüв, Та вже туйкы є нидовго И менї до богачüв. Стану
Русинский поэт И. Петровций «Дякуву вам, няньку, што сьте ня вчинили. Мамко, вы ня вродили – дякуву и вам. А што по копони дуже ня ни били…»
Дякуву вам, няньку, што сьте ня вчинили. Мамко, вы ня вродили – дякуву и вам. А што по копони дуже ня ни били, Дякуву сусїцькым наремным дїтвакам. Вчитилькам я дякуву, ош ня в школї вчили:
Русинский поэт И. Петровций «Удало му ся, гикой Зївканови лайбик, – кажуть за того, на кому видять штось из украденої ним одїжї…»
– Удало му ся, гикой Зївканови лайбик, – кажуть за того, на кому видять штось из украденої ним одїжї. У двадцяті годы минувшого віка ходив по селах Боржавської долины наддурастый поселюга Зївкан. Якось забрыв овüн
Русинский поэт И. Петровций «Мы, Йване, дуже скоро постаріли, и побілїли, гикой дві зимы. В бокы ся наші душі розлитїли…»
СПÜВАНКА ИВАНОВИ ПОПОВИЧУ –ЦЇМБОРОВИ ДЇТИНСТВА, НАРОДНОМУ АРТИСТУ УКРАЙИНЫ Мы, Йване, дуже скоро постаріли И побілїли, гикой дві зимы. В бокы ся наші душі розлитїли: Два разні “Я” місто єдного – “МЫ”! Я є русин, а
Русинский поэт И. Петровций «У Здрільовüв корчмі Штефан Чампаш пив по децї и споминав…»
У Здрільовüв корчмі Штефан Чампаш пив по децї и споминав: – Говорите, ош у кого які типирькы замкы на вонкашных двирьох мüцні. А я, чилядкове, тямлю щи тоты часы, кой нивкого ани вонкашні, ани уднушні
Русинский поэт И. Петровций «Даколи много чиляди жило по горах, по самотах. Так ся зачинали Лазы над Осойом…»
Даколи много чиляди жило по горах, по самотах. Так ся зачинали Лазы над Осойом. Лазяне мали хыжі доста наодалїк єден уд другого, головным дїла каждої сімї было вбы ся найшло хоть штось веричи в рот.