ЗА БАБУ МОРІШКУ Баба Морішка заклята, У вухах у ниї вата, Крузь дворы и на базар, З рана тіче на товар. Вбы набыла свого роста, Помішала юв короста, Уд тоды купила копту, И з дітми
Рубрика: Библиотека
«Информация в данном разделе размещена строго в соответствии с п. 1, п. 5 ст. 15, п. 1 ст. 10, п.6 ст. 10 Федеральным законом от 27.07.2006 N 149-ФЗ (ред. от 09.03.2021) “Об информации, информационных технологиях и о защите информации”, транслируется исключительно в научно-просветительских и познавательных целях. Правообладатель настоящего сайта не несет ответственности за действия и высказывания третьих лиц, представленных в публикациях».
Society For Rusyn Evolution «Протокол закладаючого засіданя Народного Конґреса Америцкых Русинів (септ. 1919)» скачивайте документ по ссылке
Протокол закладаючого засіданя Народного Конґреса Америцкых Русинів (септ. 1919), нового політичного орґану орґанізованого його попередником, Америцков Народнов Радов Угро-Русинів. Ґриґорій Жаткович дав справу о сітуації в Европі і чеканім самоопреділіню Русинів. Юлій Ґардош выклав історію
Член Правления Русинского литературно-культурного общества И. И. Бинячовский «Стилят ся справно шорикы рядочкы, ги в моюй жизни чисто по-простому, вто што написано з зачатка і до точкы…»
Стилят ся справно шорикы рядочкы, Ги в моюй жизни чисто по-простому, Вто што написано з зачатка і до точкы, Йсе не про себе — йсе Народу свому. Я не жадаю, й славы ми не гія,
Bustyaháza – Bustin – Буштино, документ (талмут) де чотко чорным по білому написано на латыни Lingua Rutnenica… што переводится як Бисіда Русинська вадь Русинськый язык. Русинский Мир.
Фото. Bustyaháza – Bustin – Буштино, документ (талмут) де чотко чорным по білому написано на латыни Lingua Rutnenica… што переводится як Бисіда Русинська вадь Русинськый язык. Русинский Мир. Вместе с вами, мы сделаем Русинский Мир
История Пряшевской епархии Пархоменко в XVIII -XVIIII веков, опубликована из «не изданных латиноязычных архивов» Александра Духновича в русскомм переводе.
A history of the diocese of Prešov in the 18th and 19th centuries compiled from “unpublished Latin notes” of Alexander Dukhnovych translated into Russian and published in Saint Petersburg in 1877 after his death in
Член Правления Русинского литературно-культурного общества И. И. Бинячовский «Біжат ниділі місяці, посполу вд нас вд’берают силы…»
Біжат ниділі місяці, Посполу вд нас вд’берают силы, Мы стали гет з тобов чужі, Сирця нам рвут кырваві жилы. Удорву ныні ще вден динь, Якый ся в моюй тямці вбстане, Днина у дзвоны дзинькне дзинь,
Член Правления Русинского литературно-культурного общества И. И. Бинячовский «Сядь си брате ни пилуйся, сядь си и не прій, слухай стих про нас читає…»
ЦІМБОРОВИ Сядь си брате ни пилуйся, Сядь си и не прій, Слухай стих про нас читає, Тудовші Сергій. Земле наша срібернинька, Господи Спаси, Цвіт што в світови русинськый, Од біды Храни. Накурто – але толково,
Член Правления Русинского литературно-культурного общества И. И. Бинячовский «Хочу дашто написати за Володимира Фединишинець, метра русинської поезії…»
ПРО ГРІХЫ Хочу дашто написати за сього чилядника, Володимир Фединишинець, метр русинської поезії, колись читаючы його стихы (будительські) хоть вун ипен має читаву ладу стихов на разні смакы, діля кого як, но діля мене вто
Русинский поэт И. Бинячовский «Мині вадаска тиха вдана, и ни бере ня в хащи страх, штимую сяк до днины з рана, пробічи по грибных містах…»
ТИХА ВАДАСКА грибный тыждинь Мині вадаска тиха вдана, И ни бере ня в хащи страх, Штимую сяк до днины з рана, Пробічи по грибных містах. Кортит ня пораз в літню днину, В дубраві упити вина,
Русинский поэт И. Бинячовский «Путьом узинькым, Дулу штрекув, я ни ходив ужек сто году, Попри ріку гет ни далеко…»
Путьом узинькым, Дулу штрекув, Я ни ходив ужек сто году, Попри ріку гет ни далеко, Вегла пішачка до Заводу. Типирь сліда нам там ни найдеш, Мы инші убрали дорогы, Я все чекаю — Можек зайдеш?