Матеріалы про археолоґію утцюзнины з окремым позором на Березьку вармедю и єї околицю, 2. сшиток 1912 год Опис находок Т. Легоцького, основателя археолоґії на Пудкарпатю. Сесь том ся концентрує на желізных выробках, найденых на келтськум
Рубрика: Библиотека
«Информация в данном разделе размещена строго в соответствии с п. 1, п. 5 ст. 15, п. 1 ст. 10, п.6 ст. 10 Федеральным законом от 27.07.2006 N 149-ФЗ (ред. от 09.03.2021) “Об информации, информационных технологиях и о защите информации”, транслируется исключительно в научно-просветительских и познавательных целях. Правообладатель настоящего сайта не несет ответственности за действия и высказывания третьих лиц, представленных в публикациях».
Сборник из 300-сот Угро-русинских песен на венгерском языке. Угроруські співанкы – 1870 год
Верьх 300 співанок из цілої бывшої Угорської Руси в мадярськум товмачіню. Представлені ушиткі жанры співанок: любовні, фіґлярні, воєнні, співанкы за історичні особы и події и так дале. Угроруські співанкы – 1870 год Вместе с вами,
Представляем книгу русинских сказок Александера Маркуш «Двадцять русинськых казок, што зобрав писатель Александер Маркуш»
Двадцять русинськых казок, што зобрав писатель Александер Маркуш. Редактор Иван Гарайда. Ухосновали сьме старші фотоґрафії книгы уд проф. М. Капраля, обы учинити каммай квалітну верзію трьох книг, докы будеме глядати оріґінал на пересканованя. 1941 –
Русинский поэт И. Бинячовский «Кавіль ся п’є в любу погоду, у теплый динь вать у нигоду, у дощ у сніг – й у вітер буйный…»
Кавіль ся п’є в любу погоду, У теплый динь вать у нигоду, У дощ у сніг – й у вітер буйный, З канчовом кавіля м спокуйный. Коли вун з рана пахне класно… О Боже як
Русинский поэт И. Бинячовский «Любит мися до гостины, най бы й ни плачена, из олойом тай капустов…»
ЗА ВАСИЛЯ Любит мися до гостины, Най бы й ни плачена, Из олойом тай капустов, Ріпчина печена. Ще цибулька у оцтови, Вбы ся там томила, Ныні п’ю за цімбору, Перебач ми мила. Сливовиця про Здоровля,
Русинский поэт И. Бинячовский «Над Карпатськым нашым крайом, Звізда ясна сходит, дітвора од хыжи вд хыжи, з колядками ходит…»
Над Карпатськым нашым крайом, Звізда ясна сходит, Дітвора од хыжи вд хыжи, З колядками ходит. Всім довкола сповіщая, Радосну новину, Што Причиста Діва Мати, Родила дітину. У далекум Віфлеємі, В стайни де худоба, Пеленала дітинчатко,
Легенды Подкарпатской Руси с Иваном Бинячовским «Як умерлый чоловік до живої жоны ходив»
ЯК УМЕРЛЫЙ ЧОЛОВІК ДО ЖИВОЇ ЖОНЫ ХОДИВ Слава Исусу Христу — Слава Навікы Богу, вать… Дай Боже Доброй Днины — Дай Боже Здоровля честована чиляде! Як молитва до Господа «Отче Наш» Добрый сохташ од нашых
Русинский поэт И. Бинячовский «Коли’сь такі в нас зимы были, снігами пышныма габов, од студени ся вербы гнули…»
Коли’сь такі в нас зимы были, Снігами пышныма габов, Од студени ся вербы гнули, Тріщав мороз понад водов. Ныні зима дождями сыта, Де снігу є – а де й ниє, Господня муць видать сердита, Што
Русинский поэт И. Бинячовский «Стали коні коло мура, скочив з воза конюх Юра, замотав за стовп дяпловы…»
Стали коні коло мура, Скочив з воза конюх Юра, Замотав за стовп дяпловы, Тай подався до столовы. Раньньов теплов літньов днинов, Пахне свіжов сербанинов, Псы чатуют штось чекают, Попуд дверми ся валяют. Юрко нагле вуста
Наконец-то удалось найти документальное упоминание об известном музыканте из Угли (Бобово) Цилька Мотрю.
Наконец-то удалось найти документальное упоминание об известном музыканте из Угли (Бобово) Цилька Мотрю. Теребильская свадьба – так назывался номер с которым наши земляки в 1927 г. выступали в Праге. В нижнем ряду среди музыкантов сидят
