На сюв земли куды ся діти,Вд зачатка світа й до кунця,Мы єсмь Духновичовы діти,Вутця – вучителя – творця.Завто ни гія ся ганьбити,И вірити же Господь Буг,Колись нас всіх буде любити,Коли перийдеме поруг.Над Русинійов сонце сідат,З
Рубрика: Библиотека
«Информация в данном разделе размещена строго в соответствии с п. 1, п. 5 ст. 15, п. 1 ст. 10, п.6 ст. 10 Федеральным законом от 27.07.2006 N 149-ФЗ (ред. от 09.03.2021) “Об информации, информационных технологиях и о защите информации”, транслируется исключительно в научно-просветительских и познавательных целях. Правообладатель настоящего сайта не несет ответственности за действия и высказывания третьих лиц, представленных в публикациях».
Централна Руська Народна Рада: історія 1927. рока, написана з позиції єї русофілськой фракції. У роботі ся наперво пописувут шелиякі протесты й меморандумы, котрі Рада выдала у 1920-1927. рр.
Централна Руська Народна Рада: історія 1927. рока, написана з позиції єї русофілськой фракції. У роботі ся наперво пописувут шелиякі протесты й меморандумы, котрі Рада выдала у 1920-1927. рр. Переважно тоты протесты й меморандумы ся дотыкали
Переформатированная версия оригинального англоязычного меморандума 1919 года к Парижской мирной конференции…
Переформатированная версия оригинального англоязычного меморандума 1919 года к Парижской мирной конференции, составленного представителями Лемковской республики, теперь доступна для покупки в нашем магазине. Хотя это и не самое точное произведение, оно отражает желания и перспективы лемко-русинов
Член Правления Русинского литературно-культурного общества И. И. Бинячовский “Плащ полотняный потускнів, Пак почорніли прич петлиці, Петро пилуючи попрів, Перевертати попадиці…”
Імпровізація на букву (П) Плащ полотняный потускнів, Пак почорніли прич петлиці, Петро пилуючи попрів, Перевертати попадиці. Поправив перстом полувер, Папірь поклав подовж палеты, Петру планіту плут припер, Пуд пояс блиснули баґнеты. Погар про пуйло приладив,
Член Правления Русинского литературно-культурного общества И. И. Бинячовский «На Подкарпатю ярь у білум цвіті, про нас тото ги з неба Божый Спас…»
На Подкарпатю ярь у білум цвіті, Про нас тото ги з неба Божый Спас, Духнович ни умер — вун серед нас… Народе муй, ты май благый у світі. Автор: Иван Бинячовский Вместе с вами, мы
Проєкт “Язычіє” – видячи, же цивілізація, котра уже ходит желізницьов и телеґрафом, неубавкы докус изотре тоты рисы, котрі так явно розділяли єден народ од другого…
114 сторунок | https://rusynstore.com/products/ethnografichni-naris-uhro-ruski Публикуєме нову роботу в границях нашого Проєкта “Язычіє”. Даєме слово єї авторови: Видячи, же цивілізація, котра уже ходит желізницьов и телеґрафом, неубавкы докус изотре тоты рисы, котрі так явно розділяли єден
Биография! Александер Духнович родив ся у земплинськуй жупі, 24. Апріля 1803. рока у селови Тополя, коло пяты горы, што ся кличе Бескыдом…»
Александер Духнович родив ся у земплинськуй жупі, 24. Апріля 1803. рока у селови Тополя, коло пяты горы, што ся кличе Бескыдом. Отиць його, Василь Духнович, быв русинськым сящеником у Тополі, переведеный у тот час до
Член Правления Русинского литературно-культурного общества И. И. Бинячовский “Добрый рано авадь вичур, мамко моя мамко, шле вам йсе письмо з далека, ваш сынок Иванко…”. Постимся постом приятным.
Добрый рано авадь вичур, Мамко моя мамко, Шле вам йсе письмо з далека, Ваш сынок Иванко. Як ся маєте в домувстві, Як здоровлє ваше, Як туды онукы ваші, Як сімейство наше. Ныні Прощена Ниділя, Я
Член Правления Русинского литературно-культурного общества И. И. Бинячовский “Господичку Милостивый! У ийсе Говіня… Дай нам мудрости й здоровля, а души тирпіня…”
ВЕЛИКЫЙ ПОСТ (Помилуй нас Владыко небесный) Господичку Милостивый! У ийсе Говіня… Дай нам мудрости й здоровля, А души тирпіня. Дай нам силу в вірі нашуй, Дай нам Благодати, Вбы біды нам — чадам твойым, Ни
Ба яка краина годна усокотити свої слободы, кидь єї лідеру пораз не варовати за тото, же наруд ищи має в собі дух бойованя и одпора?
…Народ не годен усьо тай усе файно знати. Часть тых, што неправі, фурт буде намиреґована рувно пропорційно важности факту, котрі они розумівут неправилно. Кидь пуд уплывом сякых заблужень они зачинавут мовчати — та исе уже
