БАНОШ(ТОКАН)(легенда) Жив колись дуже давно в Карпатах вучарь із сімйов. Мав много овыць-робив брынзу, сыр. Потом продавав то всьо і купував собі муку, суль-всьо що требовала його ґаздиня. Продавав і часть вовны. А здругої часты жона робила пряжу і плела всякі капчуры, половеры-щось лишали собі з тих виробу а щось тоже продавали. Так одної неділі нагрузив вучарь повний вуз бербениць з брынзов і сыром, міх капчуру, кількось штук половеру і поїхав на базар. Дынь такий був удачный-всьо до шпента продав дуже скоро. Перелічив гроші - розчитав на що і кулько йому треба. Купив собі у хозяйство ошвилы, лопату, граблі, щей здогадався що колун му треба-і то собі купив. Но і пушов ще за муков і сульов. Мішок соли купив. Мукы ниє. Справили його до торгаша на ім'я БАНОШ-може у нього щось буде. Прийшов вучарь до Баноша-і в того всьо пусто. Придложив йому торгаш муку милайняну-то всьо що ще мав. Подумав вучарь-та хоть щось чим нич. Узяв мішок муки і подався дому. Прийшов і каже жоні що і як. А що робити з тов муков--низнают. Думав-думав вучарь і надумав. Узяв горниць - налив води, додав молоко, посолив і на ватру. Закипіло через якийсь час ото в горшковы. Помали начав засипати муку у горниць і постоянно помішує токаняником(баталув, дерев'яна лыжка). Вроді получилася якась каша. Прийшла жона-покушали. Щось не хватає. Додали ще масла, ще мало молока-уже май добре. Пожарили солонину. Лыжков берут оту кашу і накладают на танжур-поливают жаринов солонином, так іще і іще. Нарядили каші-вийшло вкусно. На другий раз попробовали по другому. Переслойовали кашу з бринзов-вообще їм ся полюбило. Так і зайшла милайняна каша у раціон карпатських вучарю-а помали і всі хрістяны научился варити кашу. І назвали ту кашу Баношом(в чысть торгаша) і Токаном(в чисть токаняника). Так дуйшов БАНОШ-Токан і до наших дну і пользуєся великим спросом помежи людьми. Подают його на свадьбах, у ресторанах-на всіх торжества. І ниє на Закарпатті хыжі де бы не знали що таке БАНОШ - Токан і як його готовити. Усім любителям отакої чудної і вкусної стравы желаю СМАЧНОГО! Автор: Аня Цирик
Вместе с вами, мы сделаем Русинский Мир лучше!
При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать источник https://rusinskiimir.ru/ и автора Аня Цiрик, в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд).Фото использованы из открытых источников интернет пространства.
