Як файно жити туй, у нас, В селі боржáвськōї доли́ны, Так добре видко ми из пōля. В снїгу, біли́нькі полони́ны. Хыжі з опшáрями туй в ряд, Сяк уличкáми пōлігáли, А по крайках - дись по єдна, Ги бы нами́ста розмитáли. Шумлят, гудя́т малі пото́чкы Тай чути матїрь їм, Боржáву, У храмі, в сято тай нидїлю, Молитвы чути в Бōжу славу. А по крайкáх гранкы́ з хащáми, А дись и людські сут кӯсни́цї, Коли идеш туды на грибы, Натрáпиш пораз й на копицї. И нараз добре, ліпше стане, Лиш сього вōздуха вдōхнути, А як шумит вода у звōрі, Тото бы треба вшиткым чути. Я туйкы вырӯс й ни ганьблю ся, И най соко́тит Гōспōдь Бӯг, А нашым людьом, тко далеко, В тяжку минуту вбы пōмӯг. Автор: М.Чикивдя 10.І.2022 год.
Вместе с вами, мы сделаем Русинский Мир лучше!
При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать источник https://rusinskiimir.ru/ и автора произведения Михаил Чикивдя, в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд).Фото использованы из открытых источников интернет пространства.