Русинский поэт Иван Ситар «Яка днись нучка. Я не маву мочи. На небі місяць. Сон ня ся лишив. Ищи гиби усе сокочу…»

Русинский поэт Иван Ситар «Яка днись нучка. Я не маву мочи. На небі місяць. Сон ня ся лишив. Ищи гиби усе сокочу…»

Яка днись нучка. Я не маву мочи.
На небі місяць. Сон ня ся лишив.
Ищи гиби усе сокочу
Пропавшу молодость в души.

Цімборко застилих вже років,
Не позерай на ня невинно,
Ліпше най місяць би світив
На мою змятану перину.

Най постарілу мою тварь
Вун освіщає прямо й сміло, -
Бо не розлюбиш мене встарь,
Бо ти ня нигда не любила.

Любити мож лем єден раз
І за сесе мені чужа ты,
Ож липы дарьмо манять нас,
Запрятавши пуд снігом лапи.

Бо знаву я і знаєш ты,
Ож в ночи місячнуй і зимній
На липах зовсім не цвітьі,
На липах тых лем сніг і иній.

Ож одлюбили мы давно,
Я - не тебе, та й ты другого,
І нам обом вшытко єдно
В любов ся бавити немного.

Но ты ня пести й обнимай,
З губами стрічуся твойима,
Най сирцю вічно сниться май
І та, навхтема мнов любима.

Косиці кажуть ми - прощай,
Головки нахилявуть ниже,
Ож я вовіки не увижу
її лице і отчий край.

Любима моя! Но то нич!
Я видів їх і видів Землю,
І вістку про близкий кониць,
Як нову ласку я приємлю.

Хоть вшитко у життю ургентно,
Вы усмішку храніт на лицьох.
Я гарантуву: всі моменты,
Вшитко на світі повториться.

Тому не збай - прийде другий,
Ушедший в смутку не пропаде,
Тобі лишеній, дорогій
Прийдешній кращі новти складе.

І слухавучи ті новти,
Моя любима з тим любимим,
Мене помянеш, може ти,
Як тот цвіток неповторимий.

Автор: Иван Ситар

Вместе с вами, мы сделаем Русинский Мир лучше!

При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать гиперактивную ссылку на источник https://rusinskiimir.ru/  и автора произведения Пётр Григорьевич Сафонов, в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд). Фото использованы из открытых источников интернет пространства.

Добавить комментарий

Иконка левого меню