СЛАВСЯ ОТЦЮЗНИНО! Слався землице карпаторусинська, слався! Боже всесущый у мирі храни свуй народ, Обы у здравії вічному доброму мався, Свуй сохраняя уд напасти пошлої род. Слався землице отцювсько русинська слався! Туй нам є дух –
Рубрика: Библиотека
«Информация в данном разделе размещена строго в соответствии с п. 1, п. 5 ст. 15, п. 1 ст. 10, п.6 ст. 10 Федеральным законом от 27.07.2006 N 149-ФЗ (ред. от 09.03.2021) “Об информации, информационных технологиях и о защите информации”, транслируется исключительно в научно-просветительских и познавательных целях. Правообладатель настоящего сайта не несет ответственности за действия и высказывания третьих лиц, представленных в публикациях».
Авторитетный русинский поэт Иван Бинячовский, мудро рассуждает о жизни. За тым што было не бануй, што ся не стало не творится, жывот вершити не пилуй, што будет завтра, не журися. Мэтр русинского языка. Постимся постом приятным.
За тым што было не бануй, што ся не стало не творится, Жывот вершити не пилуй, што буде завтра не журися. Свободі віру не придай, най не чалує тя бездарность, Ще прийде времня – тям
Авторитетный русинский поэт Иван Бинячовский, посвятил своё стихотворение родному Карпатскому краю. Я из діточых свойых году, по через Тису вандровав, бо сирцьом люблю йсю природу, што сам Господь ми даровав…. Метр русинского языка!
Я из діточых свойых году, по через Тису вандровав, Бо сирцьом люблю йсю природу, што сам Господь ми даровав. Карпацькі необьятні ґруні, души моюй навік слащі, Исі поля і нивы руні, озера рікы і хащі.
Русинский поэт Иван Бинячовский, на украинском языке посвятил своё стихотворение родному Буштину: Де Тиса і Теребля протікають, де велич попід Варгедь їх несе, там славиться і буйно розквітає, найкраще в світі Буштино моє. З дитинства ти для мене найдороще, даруюєш мені радість і любов, ти знов і знов плекаєш мене наще, в могутніх дзвонах храмів і церков. Мэтр русинского языка!
Присв’ячую своєму рідному селищу… Иван Иванович Бинячовский. Де Тиса і Теребля протікають, де велич попід Варгедь їх несе, Там славиться і буйно розквітає, найкраще в світі Буштино моє. З дитинства ти для мене найдороще, даруюєш
Русинский поэт Иван Бинячовский, на родном языке написал эмоциональное стихотворение о тяжёлой, но напористой поэтической судьбе: У руднуй хыжи дома за столом, Ґрадую думаю якый ни руный світ, ни бывим туманом ани тупым ослом, учивимся з дітвацькых юных літ. Щось ми ни йшло но айбо щось ми йшло, майбурше гій любилося комусь.Що глядавим ото мися найшло, и боязни ни было в ня чомусь. Ґрадую й думаю ни задарь бог ня дав! На світ сись білый і направив ня на путь, силу словесну ми безкраю даровав, Євство русинське безконечну явну суть. Мэтр русинского языка!
ҐРАДУЮ ДУМАЮ. У руднуй хыжи дома за столом, Ґрадую думаю якый ни руный світ, Ни бывим туманом ани тупым ослом, учивимся з дітвацькых юных літ. Щось ми ни йшло но айбо щось ми йшло, майбурше
Авторитетный Русинский поэт Иван Бинячовский, на родном языке написал эмоциональное стихотворение о галичанах: Народе чуєш-грум бы го зарвав, тот динь куй галичанин туйкы ступив, чилядь русинську враз переписав, и кровцю нашу из сердиць нам вупив. Й загасла Подкарпатська наша Русь, в гробах ся пра-діды перевернули, по што нам Боже? Я ни як ни ймусь.. Нас вукраїнські ожувкы домак зогнули. Єсьме русины-Я и Ты и Он! У своюм краю умреме аж гія. Мэтр русинского языка!
Народе чуєш – грум бы го зарвав, тот динь куй галичанин туйкы ступив, Чилядь русинську враз переписав, и кровцю нашу из сердиць нам вупив. Й загасла Подкарпатська наша Русь, в гробах ся пра – діды
Авторитетный Русинский поэт Иван Бинячовский, на родном языке написал стихотворение о единстве русинских писателей: Моніторю сись фейсбук, радуєся око, што русинськый льєся звук, до небес высоко. Фіґлі трьош – фейсбук гудьош, кавиль из вершками, веселит ня молодьож, свойыма стишками. Йсе є добре, айно так! Най видят-най знают, як дідовську добру чисть, словом прославляют. Вто што вд мамкы тай од нянька, ниє май родного, фурт навхтема в ракаши, ни ганьбітся свого. Мэтр русинского языка!
ФУРТ НАВХТЕМА В РАКАШИ. Моніторю сись фейсбук, радуєся око, Што русинськый льєся звук, до небес высоко. Фіґлі трьош – фейсбук гудьош, кавиль из вершками, Веселит ня молодьож, свойыма стишками. Йсе є добре, айно так! Най
Русинский патриот и поэт Иван Бинячовский, на украинском языке, написал об умирающем ангеле: Так багато у світі злого, i одні лише будні сірі, мої крила кольору крові, а раніше були наче білі. Кажуть я помираючий Янгол, з вуст лунають ці дивнії гасла, мої крила кольору сонця, i надія моя ще не згасла, я засмучений подихом вічним, в серці рана вогнями пекуча, мої крила кольору неба, i ця чаша мені не минуча. Перо русинского поэта!
ПОМИРАЮЧИЙ ЯНГОЛ. Так багато у світі злого, i одні лише будні сірі, Мої крила кольору крові, а раніше були наче білі. Кажуть я помираючий Янгол, з вуст лунають ці дивнії гасла, Мої крила кольору сонця,
Русинский патриот и поэт Иван Бинячовский, на украинском языке, написал о родном Карпатском крае: Направду хочеться мені, щоби Карпатська Русь з Народом, пишалась давнім своїм Родом, на прадідівській нам землі. Настануть прийдуть ще часи, я це душею відчуваю, ти ще розквітнеш рідний Краю, серед безмежної краси. Мэтр русинского языка!
ТИ ЩЕ РОЗКВІТНЕШ РІДНИЙ КРАЮ. Фото. Красота Закарпатских гор, село далеко в горах. Русинский Мир. Направду хочеться мені, щоби Карпатська Русь з Народом, Пишалась давнім своїм Родом, на прадідівській нам землі. Настануть прийдуть ще часи,
Авторитетный Русинский поэт Иван Бинячовский, на родном языке написал Оду МОЛОКУ:Пийте люде молоко, бо житя коротке, з кандлика ци з погара, квасне вать солодке, пийте люде молоко, тко не чув най чує, ци з канчова ци з відра, добре ся смакує. Молоко про наш живот, не якась там тровля, з молоком ниє забот, пийте на Здоровля! Молоко усьому лік, чесну мою душу, ой сятило быся в вік, упити го мушу. З сим і завершаю стих, най біда минає, молоко про нас кильчих, тко не знав най знає. Мэтр русинского языка!
Пийте люде молоко, бо житя коротке, з кандлика ци з погара, квасне вать солодке. Пийте люде молоко, тко не чув най чує, ци з канчова ци з відра, добре ся смакує. Молоко про наш живот,