МЫ МУСИМЕ ТЯМИТИ
Цїлый світ (почти) споминав си жертвы, невинно убитых, погыблых у боях солдат у май страшнӯй и маштабнӯй вōйнї, што была у істōрії – Другӯй світовӯй.
А за што войовали наші прадїды у тӯй страшнӯй валцї? Ци за якусь ідеолоґію? Ци хōтїли чужі землі, та муровати імперію? Ньет! Наша чилядь хōтїла си мирно жити, трудити ся и держати сята – исе еталон миролюбивости карпаторусинського народа. Айбо, ни по воли, наші прадїды войовали. Лиш войовали по два бокы барикад.
Типирь мы маєме казати, ож кōтрі люди были призванї у 1941., мадярську армію, та тото придатилї, а котрых, у 1944., узали у Червену армію – тото герōї? Авадь навборот? Я рахуву, ож усї загыблі у боях, сут нашыми героями, ōни мусїли ити войовати, тай сут ōни нашыми, рӯдными.
Памнять и за єдных, и за другых має ся сокотити нами. Мы маєме тямити вшиткых, робити так, убы памнять про павшых солдат перидала ся и в будучнōсть.
Дуже накурто подам історичну інформацїю. Коли, 1939. Мадярщинōв была анексована Подкарпатська Русь и утворена Подкарпатська Териттōрія, много нашых людий тїкали за ґатар, на теритōрію Советського Сōюза.
Через пропаґанду, вірили, ож там живут наші братя по крōві тай вірі, а сам Сōюз ни держава а рай. Чилядь периходила границю, а там їх имали приграничникы, и пак судили, як мадярськых аґентӯв. Давали по 3-5. и бӯльше рōкӯв у лаґрах (ГУЛАҐ).
Айбо так, ги ōни были подданї Чехо-Словацькōй державы, тōму генерал Людвіґ Свобода, котрый пак по вōйнї став президентом, мӯг вытягти людий из сталінськых лаґрӯв. У Бузулуку, 5. января 1942. ōфіцїально быв сформованый 1. Чехо-словацькый ōтдїльный піхотный батальйон. 29. апріля 1943. на оснōві батальйона сформовано 1. ōтдїльну Чехословацьку піхōтну бригаду, а 10. апріля 1944. – 1.Чехословацькый армійськых кōрпус.
По числу, май бӯльше солдат там было русинськōй нацїональности. Всього там было пиля 7 100. карпатськых русинӯв. До кӯнця вōйны кōрпус войовав у составі 38. армії 4. Украйинського фронта.
Треба нагадати, ож много нашых людий, ги чехо-словацькі граждане, войовали у многых частях армій сōюзникӯв (влада Чехословакії у выгнанї “базовала ся” у Лōндōнї).
1. септембра 1939. рōку зачала ся Друга світова вōйна, и в Мадярщинї зачали проводити мобілізацїю. Вшиткі мобілізованї русины из Подкарпатськōй Териттōрії стали в ряды 11. мадярськōй армії, котра ся базовала пиля Хуста.
Выдты армія была направлена на Восточный фронт, пӯд Воронєж. Усього у мадярськӯй армії войовало пиля 50. тисяч нашых солдат. Тисяча подкарпатськых нїмців, по дōгōвōру Мадярщины из Тритїм Рейхом, войовали у составі 1. нїмицькōй армії.
У октōвбрі 1944. Червена армія зайшла на теритōрію нашого краю. Мадярські вōйська были выдбиті, и проведена ищи єдна мобілізацїя. Уже у ряды Червенōй армії. Усїх, кого набрали, писали, ги добровōльцїв. Такых было 20.тисяч.
Кроме сього, на теритōрії краю, были й партизанські групы, усього пиля 2. тисяч.
Но тямлю ищи настоящых ветеранӯв войны, кōтрі ни говорили, ож треба што сь повторити, авадь из ненавистьов кого сь проклинали. Ōни казали, ож ни дай Бог такоє нам перижити, бо тото страшна біда. Казали фурт єдно: “Кобы ни было вōйны”.
Тōму, у якӯй бы армії ни войовали тоды наші прадїды, памнять про них має жити. Вічная памнять усїм жертвам Другōй світовōй войны.
Вместе с вами, мы сделаем Русинский Мир лучше!
При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать источник https://rusinskiimir.ru/ и автора произведения Михаил Чикивдя, в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд).Фото использованы из открытых источников интернет пространства.
