Русинский поэт и писатель М. Чикивдя «Ищи ни так давно євреї, за числом людности, были тритї у нашōму краю. Ōни жили як у городах, так и у великых и малых селах…»

Русинский поэт и писатель М. Чикивдя «Ищи ни так давно євреї, за числом людности, были тритї у нашōму краю. Ōни жили як у городах, так и у великых и малых селах…»

НАКУРТО ПРО ПŌДКАРПАТСЬКЫХ ЄВРЕЇВ

  Ищи ни так давно євреї, за числом людности, были тритї у нашōму краю. Ōни жили як у городах, так и у великых и малых селах, выд Верховины до долин. Но пак через страшнї часы Другōй світовōй вōйны, часть євреїв была выдправлена на фронт, часть у трудōві лагеря, а пōслідню  часть у ґетта, котрых было пару в Пōдкарпатськӯй Териттōрії (Сивлюш, Мукачево, Ужгород, Хуст, Берегово).  Пӯсля єврейськōй паскы, 15. апреля 1944. рōку, іх выдправили у таборы Аушвіц, из котрых ся вернуло дуже мало людий. Ōты тко выжив, розыйшли ся пō світу, и на днешный час из тысяч людий єврейськōй національности, лишило лише 565.

  А коли на нашӯй теритōрії поселили ся євреї? Як ōни жили тай які ōни были?  Іх поселеня мож ділити на дві фазы. 
  Перва. У 16. ст сюды ся поселили перві євреї, айбо число іх было малоє.  Поселяли ся малыми группами, бо увидїли туй май комфортный, спōкӯйный живот и мирнї односины миж иншыми народами ( пōрівняно). У 1785. рōцї, у заселенных русинами реґіонами Мадярщины, жило 2000 чōл, у 1850. рōцї іх чило выросло до 40 000., а у 1880. рōцї – до 80 000. 

  За сих євреїв мож писати, ож ōни жили майже ипен так, ги жили русины. У них была земля, кōтру убрабляли, дакōтрі были дрӯбнї землевластникы. Было читаво лісорубӯв, вӯчарӯв, плотарӯв и иншых. Были дуже побōжнї, тай кроме ідіша знали и русинську бисїду, што помагало находити повагу и контакт миж двома народами.

  Друга фаза поселеня євреїв на Подкарпаті зачала ся выд 1890 рōкӯв, коли євреїв мусіли тікати выд погрōмӯв в Рōсїйськӯй імпирії. Исї люди уже  ни были такі, ги іх єдновірцї,  ай зачали выдкрывати бōвты, корчмы, готелï и зачинали позычати грōші русинам за велику процентну ставку. Через што было пак читаво суєты, за кōтру говорила и влада, а Едмунд Еґан зачав читаво робити, ōбы бороти ся из тыми кредиторами.

  А як євреїв жили уже у часы Подкарпатськōй Руси?  За переписами людности 1930 рōку, у нас жило 102 000 чōлōвік, што спōвідувт юдаїзм. У городах ōни ся занимали торгōвльов, а у селах были пӯдузятникы, корчмарі, хліборобы, пекарі, лісорубы, чобōтарі и инші. Много было вōзникӯв, аж 6 000 в Подкарпатськӯй Руси.

  У културнōму планї євреї гōрōдські дуже были инакі выд сїльськых,  читаво май бідных, выдсталых. Но исї люди вшидкі были побōжнї, и оприділяли ся за вірōв, а ни національнōстьов. У великых селах, так и у малых были бужнї, де проводили службы.

  Ōни ся старали , ōбы іх діти ся учили.  У городах было 400. учитилӯв (даскалӯв), а по селах были школы-хайдеры. 13 000.  єврейськых дїтий учило ся по школах, дакōтрі  ходили у Мукачӯвську ґімназію, а у 1934. была выдкрыта и ґімназія у Ужгōрōдї. При Чехословакії уровинь грамотности быв на много май высокый, ги при Австро-Мадярщині, кōй  30 %  євреїв было ниписемных. 

  Євреї и русины жили подобно до другōй фазы міграції євреїв в Подкарпатя. Выд тоды уже мало было євреїв, кōтрі бы жили и робили так, ги май біднї русины, а читаво было дрӯбных промыслōвцїв, пӯдузятникӯв.

 Автор: Мигаль Чикивдя 2020 год

Вместе с вами, мы сделаем Русинский Мир лучше!

При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать источник https://rusinskiimir.ru/  и автора произведения Михаил Чикивдя, в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд).Фото использованы из открытых источников интернет пространства.

Left Menu Icon