Прекрасная Русинская поэтесса Аня Цiрик, на украинском языке написала: Дідик, чоловік, ще дуже юна медсестра,тож лягла в граніт. Кров ся лила по земли-Стогнали яри, та чого тих жертв войни, позабули ми? Сімдесят і п’ять году, з тих часу пруйшло – Стали зрадниками ми. Память павших воинов, в русинских сердцах навсегда!

ГРУШОВСЬКИЙ ОБЕЛІСК.

В Грушові на Дубині

Обеліск стоїт, много погиблих людий,

Лягли в його граніт, не вернулся вони,

До рудного дому – Память через дисятки літ,

Не нужна нікому. Що лежит чийсь син чи брат,

Дідик, чоловік, ще дуже юна медсестра,

Тож лягла в граніт. Кров ся лила по земли-

Стогнали яри, та чого тих жертв войни,

Позабули ми? Сімдесят і п’ять году,

З тих часу пруйшло – Стали зрадниками ми,

Змішали зло з добром, плече в плече воювали,

Руський і грузин, україниць, білорус,

Казах, арм’янин. Один одного в боях,

Грудьми закривали, Їх мучили в легарах-

Дух їх не зламали, люди в боях полягли,

Аби мир настав, ми пам’ять про них предали-

Де совісті устав? Лиш гранітні обеліски,

Пам’ять ту хранят. Помнят про усіх погибших,

Що в земли лежат.

автор: Аня Цiрик.

Вместе с вами, мы сделаем Русинский Мир лучше!

При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать источник https://rusinskiimir.ru/  и автора Аня Цiрик, в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд).Фото использованы из открытых источников интернет пространства.