Прекрасная Закарпатская поэтесса Аня Цiрик, на русинском языке написала о небрежном отношении людей к природе: Вы навчітся, добрі люди, шанцы прокопати, вы вода могла із них, в потуки стікати.Тай навчітся у потукы, мусор не метати, бы вода із потука, могла в ріку впадати. І не треба крайнього, в своїх бідах ськати, за всьо, що творите – самі, навчітся отвічати. Русинское национальное достояние!

Прекрасная Закарпатская поэтесса Аня Цiрик, на русинском языке написала о небрежном отношении людей к природе: Вы навчітся, добрі люди, шанцы прокопати, вы вода могла із них, в потуки стікати.Тай навчітся у потукы, мусор не метати, бы вода із потука, могла в ріку впадати. І не треба крайнього, в своїх бідах ськати, за всьо, що творите – самі, навчітся отвічати. Русинское национальное достояние!

МАЙ НАС ТОПИТ.

Єй бо вчера май топило, що маєме робити?

Файно будеме із пивниць, в відрах воду носити.

Шанцу попри плоты ниє, вода ся розливає,

Та із вулиці ріков, у двурці затікає.

Бо шанцы-то тридціть центу, лишньої землі.

Лучше паланок перекласти, забрати їх субі.

А вода? Та що вода, головы морочит,

Фото. Усть – Чорна наводнение. Русинский Мир.

Лиш чогось усі забыли – ВОДА КАМІНЬ ТОЧИТ.

Втош всі ходят та ревут: Вода в ня в двурцьови,

В пивницю ми затикла, у кучу ід псови.

Шанц бы мав тичи у потук – потук замуленый.

Май всі стогнут та ревут: Давно ни хареный.

А городы полют – ґоз, усі в потук мечут.

Вода гыдка та нихарна – Й псы її не хлепчут.

Фото Усть – Чорна последствия наводнения. Русинский Мир.

Мусор, що вода несе, пуд мостом ся спирає.

Забиває воді стьок – вна ся розливає.

Тот нам винен, сись нам винен, вун ся не справляє.

Бо сидит субі в кріслови, за нас забыває.

На усіх вулицях люди, когось обвиняют,

То сусіда, то управу – субі лиш правды мают.

Фото. Усть – Чорна, узкоколейный жд мост после потопа. Русинский Мир.

Вы навчітся, добрі люди, шанцы прокопати,

Бы вода могла із них, в потуки стікати.

Тай навчітся у потукы, мусор не метати,

Бы вода із потука, могла в ріку впадати.

І не треба крайнього, в своїх бідах ськати,

За всьо, що творите – самі, навчітся отвічати.

автор: Аня Цiрик.

Вместе с вами, мы сделаем Русинский Мир лучше!

При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать источник https://rusinskiimir.ru/  и автора Аня Цiрик, в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд).Фото использованы из открытых источников интернет пространства.

Комментарий “Прекрасная Закарпатская поэтесса Аня Цiрик, на русинском языке написала о небрежном отношении людей к природе: Вы навчітся, добрі люди, шанцы прокопати, вы вода могла із них, в потуки стікати.Тай навчітся у потукы, мусор не метати, бы вода із потука, могла в ріку впадати. І не треба крайнього, в своїх бідах ськати, за всьо, що творите – самі, навчітся отвічати. Русинское национальное достояние!

Comments are closed.

Left Menu Icon