ПЕС І ПЛЯШЕЧКА «Мій добрий псе, мій славний псе, мій любий гав-гав, підійди і понюхай ці чудові пахощі, що їх придбав я у кращого парфюмера міста». І пес, помахуючи хвостом, – знак, який, вважаю, в цих добрих істот означає сміх чи посміх, – підходить і з цікавістю дотикається своїм вологим носом до відкоркованої пляшечки; і, раптом, нажаханий, задкує, гавкаючи, ніби осуджує мене. «О, нікчемний псе! Якби я котромусь із твоєї породи підніс кульок калу, ви б його винюхували з насолодою, а може б навіть і зжерли його. Оцим же, недостойний супутнику, мого сумовитого життя, ти й схожий на публіку, якій ніколи не варто пропонувати вишукані пахощі, які її дратують, – їй варто підносити лише дбайливо дібрані покидьки». Автор: Иван Петровций
Вместе с вами мы сделаем Русинский Мир лучше!
При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать гиперактивную ссылку на источник https://rusinskiimir.ru/ и автора Иван Петровций, в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд). Фото использованы из открытых источников интернет пространства.
