Русинские православные традиции с Михаилом Чикивдя «Гōвіня–тото ни лише реліґіозный, церкōвный період, кōй ни мож ся порзнити, чинити гостины тай свальбы…»

Русинские православные традиции с Михаилом Чикивдя «Гōвіня–тото ни лише реліґіозный, церкōвный період, кōй ни мож ся порзнити, чинити гостины тай свальбы…»

Гōвіня – тото ни лише реліґіозный, церкōвный період, кōй ни мож ся порзнити, чинити гостины тай свальбы. У нашōму нарōдї ōно перейшло у нарōднї обряды. Мы маєме читаво звыкȳв у тоты періоды, коли не лише ни мож ся порзнити, ай треба ся молити тай спōвідати, убы очистити душу. Руснакы реліґіōзні и твердо держали гōвіня тай пȳст. Ни порзнили ся у середу тай пятницю. Но за йсе усьо треба май розписати.

На днешный час, руснакы привыкли казати гōвіня, кōй ни мож ся порзнити за дōвгый, авадь выдносно дōвгый час. Пȳст авадь пост кажут, кōй ни мож ся порзнити єден динь. У самȳй церкви ни хōснує ся слово гōвіня, а лише пȳст: Рождественный пȳст (пост), Строгый пȳст.

Типирь треба написати, коли у нас сут такі дны, кōй ся ни мож порзнити. Держат пȳст на Сятый вичȳрБабинвичȳрГлавосїкыЗдвигы. Цирькōв нам говорит, ож треба постити усе в пōнидїлок, середу тай пятницю. Вынятком годно пōслужити, кидь сякі дны припадавут на сята: Мнясницї, Світлу седмицю и т.д.

Дакōтрі руснакы у середу тай пятницю їдят пȳстнї стравы лише тричі: на фрыштик, пōлуденок тай вичирю. Дакōтрі у пятницю їдят лише раз. Тото фурт были пȳстні ниварині стравы. На Сятый тай Бабин вичȳр старали ся нич ни їсти, дōкі ни сядут за стȳл. Ни кыват ся йсе малых дїти тай дуже старōї чиляди. На Главосїкы ни мож ся порзнити тай їсти дашто такоє, што буде нагадовати гōлōву, як капуста, часнок и т.д. Ни мож пити червеный узвар, бо тото нагадує крōв.

Коли у середу тай пятницю дозволено было їсти мнясні стравы? Выд Рождества до Бабиного вечера, меж тыжднями Мытарьовыми и Блудного сына, в Сырну седмицю, выд Паскы до Томинōй нидїлї тай выд Сошествія Духа Сятого до нидїлї Всїх сятых.

Усяды инак наші руснакы гōвіня, пȳст держали. Чим май далеко выд другых нарōдȳв, тым май кріпко ся постили. У тых реґіонах, де жило читаво мадярȳв, ци другых нарōдȳв, там уже руснакы май слабо го держали. Но у выддаленых гȳрськых реґіонах Подкарпатя держаня поста переходило й до фанатизма. Много людий робило си пȳст мало ни каждый динь – май бȳльше через нарōдні вірованя. Чилядь годна была лиш раз у динь штось заїсти, и тото нивареноє. Тōму читаво было случаюв, коли й сященикы говорили чиляди, ож треба держати гōвіня, ни порзнити ся лиш тоды, кōй каже Цирькōв. Тай казали, ож ни мусай держати так строго пост старȳй чиляди, дїтьом тай жонам, што плекают дїти.

Люди, кōй у церкви служба, тоже держат свого рōду пȳст. Тото ся вказує у одказї выд питя алкōгōлю тай куріня. Давно руснакы ни сміли курити ōнь дōкі ся служба у церкви ни кȳнчит. Также ни мож было чинити забавы из музикōв, гудьбōв.

У нас є Строгый (Великый) пȳст, Петрȳвськоє гōвіня (Петрȳвка), Успенськоє гōвіня тай Рождественноє – кликало ся ищи Пилипȳвка, бо выд дня Пилипа ся зачинало.

Каждоє гōвіня по часу было инакоє. Первоє было майдōвгоє, сїм тыжднюв, другоє выд пȳвдрага до пяти тыжднюв, тритьоє – два тыжднї, четвертоє – сорок днȳв. Постоянні даты сут лише на Успенськоє тай Пилипȳвськоє гōвіня, а другі два сут переходными, зависят выд даты Великōдня.

Май наша чилядь держала Строгый пȳст, пак Успенськый и Рождественный, а май слабо – Петрȳвку. Чого Петрȳвськоє гōвіня чилядь слабо держала, легко мож пояснити. Дїло в тōму, ож на тот час припадали копаня тай кȳсьбы. Тоды чилядь цїлый динь была на пōлю, тыжднями была по кȳсницях, и тяжко было при такых роботах ни порзнити ся.

На каждоє гōвіня наша чилядь знала ся спōвідати. Сященикы самі гōвōрят, ож на рȳк ся треба спōвідати май мало чотыри раз. Руснакы ся спōвідали каждоє гōвіня, а в Строгоє – двычі, первого тыждне тай пōсліднього. Могли и бȳльше. Тото вшитко зависило выд чōлōвіка, но факт того, ож спōвідали ся дуже часто.

Треба си й догадати, ож понятя «постити» хōснує ся й тоды, кōй чōлōвік ни порзнит ся не через церкōвноє сято авадь гōвіня, а кōй хоче ото схосновати у свойих цїлях. Коли тото годно быти? Приміром, постити при трафунках. Кидь стала ся якась біда природного характеру, што дуже понищила урожай авадь обшаря у люди, та чилядь си брала того дне усе постити. А даколи, кидь тото стало ся, приміром, у читвирь, та будут держати пȳст у читвирь за пару рōкȳв. Кидь на улици авадь якȳйсь части села ставала ся велика біда, тоды тоже цїлōв улицьōв рокы ся ни порзнили, постили.

Но є пȳст сугубо індивідуалный. Кидь у чōлōвіка стала ся якась біда, ни є здōрōвля, фурт коли што ся паскудноє стає, тоды вȳн зачинат ни порзнити ся. Якыйсь час постит, убы Бог му простив гріхы та выдвів выд нього вшиткі негаразды.

Пȳст у вōрōжіню. Руснакы были бы ни руснакы, кидь и пȳст ни скапчали бы з вōрōжіньом. Май файный примір, як схосновати пȳст –кōй пужавут, ож будут на чилядня постити. Бо наша чилядь вірила, ож кидь якыйсь час попостити, та опонентови ся бизȳвно стане якась біда.

Было так, ож кидь хōтїли, убы выд когось упустїло обшаря, ставала ся біда, та дивять пятниць постили. У пōслідню пятницю увичирі їли пōпіл, пак забивали кȳл на межу того ґаздȳвства и говорили: «Як сись кȳл ни годен рōзвōю мати, так бы йсе обшаря ниґда рōзвōю ни мало». Сякых прикладȳв є дуже читаво.

Май бȳльше за гōвіня тай дны, кōй ся ни мож порзнити, я написав як тото было, а ни як є типирь. Хōть нїщо казати, и типирь люди ладят ся до гōвіня, ни пōрзнят ся, айбо уже ни так, ги давно. Ни з такōв вірōв. Ни порзнят ся май часто жоны тай стара чилядь. Май ищи у нас держат Строгый пост, кōй усї ся старавут выдспōвідати тай первый и пōсліднїй тыждинь ся ни порзнити. У Великый пост у руснакȳв є читаво обрядȳв тай звыкȳв, особенно у пōсліднїй страстный тыждинь – за вто пудгōтōвлю окремый матеріал. На останок напишу, ож у гōвіня ни так важно ни їсти мнясо, а важно ни їсти єден другого.

Автор Михаил Чикивдя

Вместе с вами, мы сделаем Русинский Мир лучше!

При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать источник https://rusinskiimir.ru/  и автора произведения Михаил Чикивдя, в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд).Фото использованы из открытых источников интернет пространства.

Добавить комментарий

Иконка левого меню