Зелене золото — Ліси Карпат, Річки, озера, Буркут, квасна вода, Сади, виноградники — Краса Сріберної Землі, Що душу зцілює, Серце укріпляє, А спів пташок До Бога привертає, Хвалу щиру Творцю посилає. Соколом літаю В зелені
Рубрика: Публикации
«Информация в данном разделе размещена строго в соответствии с п. 1, п. 5 ст. 15, п. 1 ст. 10, п.6 ст. 10 Федеральным законом от 27.07.2006 N 149-ФЗ (ред. от 09.03.2021) “Об информации, информационных технологиях и о защите информации”, транслируется исключительно в научно-просветительских и познавательных целях. Правообладатель настоящего сайта не несет ответственности за действия и высказывания третьих лиц, представленных в публикациях».
Русинский поэт М. Бабидорич «Тіні забутих предків, Подкарпатської Русі, відновив фотограф Михаїл Дорогович…»
Тіні забутих предків Подкарпатської Русі Відновив фотограф Михаїл Дорогович У своїй творчості. «Культурний етнос Рідного Закарпаття». На фотосесії Русини — Бойки, Лемки, Гуцули, Верховинці, Долиняни- Угорці, Німці, Словаки, Євреї, Роми(Цигани) — Краса і гордість Рідного
Будитель русинского народа А. Духнович «Под горами, под лѣсами, зимный вѣтер вѣє, там покойный, богобойный…»
Под горами, под лѣсами Зимный вѣтер вѣє, Там покойный, богобойный Русин бѣдно жіє. Подобно роду своєму Жіє во Карпатах, Незавидит он никому В високих Полатах. Он маєтности не має Ни сребра, ни злата, Єдноє сердце
Русинский поэт Василь Матола 10 марта 2023 г. отмечает свой 63 год рождения «Не ходив в єден час я до церкви. Служба йде , а я пишу стихи. Што в стихах мойих…» Многая лет — Брат!
Знанōму русинськōму поету Василю Матолі днись сь 63! Дякуєме за літературный труд! И на дале радуйте свойих читачӯв! Най Вам Бог помагат! Майстру слова на многая и благая лїта! СЛУЖБА ЙДЕ… Не ходив в єден час
Русинский поэт Василий Попик «»Ученых» много в нас и много в нас «сятых» з хрестами на шийи: великыми й малыми, щи й много, мижи нами є й такых…»
Фото. Почерневшие Кресты над трапезным храмом Киево-печерской лавры 2023 г. после захвата ПЦУшниками. Русинский Мир. ВІРА ВАША — ДЕ? «Ученых» много в нас и много в нас «сятых» З хрестами на шийи: великыми й малыми,
Русинская поэтесса Леся Адамова Стецович «Зага́даного чи́таво у ня, перо́ — муй щи́т, слова́ — броня́, хосну́ву їх красно́, пома́лы…»
Зага́даного чи́таво у ня, Перо́ — муй щи́т, слова́ — броня́, Хосну́ву їх красно́, пома́лы, Они́ давно́ ми цімбора́ми ста́ли, Котрі соко́тят ня префа́йно, Запи́шут в де́нниках ми та́йны, Гадкы шлия́кі, думы, басні, Ушыткі за́житкы
Русинский поэт М. Бабидорич «Берегом ріки гуляю, бо моря немає, за садом моїм. Ріка Уж — Ріка дитинства…»
Берегом ріки гуляю, Бо моря немає За садом моїм. Ріка Уж — Ріка дитинства І мудрості ріка, Хвиля б’ється Об каміння, Берег підриває, Поміж горами Змійкою протікає І в Тису впадає, Тиса в Дунай, А
Русинский поэт Василий Попик «Самі перші у яри, мыцькы «оживают», й «пелехаті» голузкы — Корчикы вкрывают…»
МЫЦЬКА Самі перші у яри Мыцькы «оживают», Й «пелехаті» голузкы — Корчикы вкрывают. Щи дерева не цвітут У старум садови, Щи ся листя не вказало — В ранньому ярьови. Пробудилася Природа, Потята співают… И не
Русинский поэт М. Бабидорич «Русини й українці — Слов’янські два брати, і наша будучность…»
Русини й українці — Слов’янські два брати І наша будучность Лем з Україною! Та хочу знати: «З якою Україною І на яких засадах?!- Як господарі — газди На своїй Землі, Чи як ресурсно — людський
Русинский поэт Василий Попик «Куй давно ишли у варош, вбы дашто купити, гроші язали, в жеболовку…»
Ж Е Б О Л О В К А Куй давно ишли у варош (Вбы дашто купити), Гроші язали, в жеболовку, Вбы не загубити… Жеболовку жоны клали, Пуд цицькы навхтема. Злодіям удты украсти — Велика
