FULL NULL.
Вже ми ні студено ні жарко, вже ми ні легко ні тяжко,
Вже не чуствую в собі боль, моя жизнь умножена на ноль,
Стало типир ми усьо вже, однако, нащо ми другі цифры і знакы,
Не треба ми мінус не треба і плюс, я в сплячку впадаю і не проснусь.
Не добре мені, но й не погано, но душа вже не знає обмана,
Гоят ся раны од твоїх патрону, шрамы ся встанут їх я не трону,
Всьо мені тепер паралельно, жити буду рана не смертельна,
Не повірю я уже нікому, вряд лі, обратно наступати на оты граблі.
Сяк ми жити спокуйно і тихо, сяк сторонов обходит ня лихо,
Майжинь сяка в ня од Бога роль, быти там, де повный є ноль,
Ліпше сам буду жити я на нулі, в своюй Богом забытуй Уґлі
Ліпше зробити один шаг назад, оставити рай чистилище й ад.
Автор: Мігаль Стан, с. Уґля, 29 октября 2020 г.
Вместе с вами, мы сделаем Русинский Мир лучше!
При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать источник https://rusinskiimir.ru/ и автора произведения Михаил Стан, в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд). Фото использованы из открытых источников интернет пространства.
Философия…