Я родився і вырос туй,
У Мараморошськуй долині,
Де Тиса з гур воды несе,
Бурлящі тай студині.
Она тече субі у даль,
Вбы ся з Дунайом злити,
І ластовкы берегулькы,
Туй люблят гнізда вити.
Я раб земли й не ганьба ми,
Й не буду ся ганьбити,
Бо я єм твоє дітинча,
І буду тя любити.
Любити зимлю і сийсь край,
Де мамка ня родила,
Де ня плекала молоком,
І в пеленкы вповила.
Де ня водила за собов,
Потихинькы за руку,
Колим бетежный быв в ночи,
Не спала несла муку.
Я богу дякую за всьо,
За серинчу і ласку,
І за русинськый отчый край,
Де маю свою частку.
Я АНГЕЛА УЗРІВ У СНОВИ
Я ангела узрів у снови,
Вун по русинськы ми казав,
Вбім бисіду си материнську,
Докы лиш жию честовав.
Русине тям своє коріня!
Й Господь поможе ти в пути.
Вбы вічным было ти насіня,
Из малку своє сокоти.
