Симеон Пыж, 1938 рук “Тай коли прийшов час выступити од имени карпаторусинського народа, та тоті, ко хотів выступити, ни знали, кого они поведут, ни знали, якый край, яку зимлю, якый наруд они мавуть повести. Они ни розуміли положеня карпаторусинського народа, ни розуміли му душі…”

Симеон Пыж, 1938 рук “Тай коли прийшов час выступити од имени карпаторусинського народа, та тоті, ко хотів выступити, ни знали, кого они поведут, ни знали, якый край, яку зимлю, якый наруд они мавуть повести. Они ни розуміли положеня карпаторусинського народа, ни розуміли му душі…”

Видав, чим май довго ся тримати за ідею русинського активізма, чим до май глыбокого уровня знань у темі доходити, тым май ся видит, ож ся од часу нашых прадіду ни поміняло докус нич. Вырывок лемкувського патріота Симеона Пыжа, 1938. рук.

"Айбо кидь пусля падіня Австро-Мадярщины лідеры иншых народув у сюй многонаціоналнуй державі уже знали, чого хотят, уже выпрацовали проґрамы зо свойыма націоналныма орґанізаціями, тай знали вшытко за свуй наруд, наші люди ся позад довгой ниволі обстали без свойых лідеру. Они перейшли у табор панувучих народу. Тай коли прийшов час выступити од имени карпаторусинського народа, та тоті, ко хотів выступити, ни знали, кого они поведут, ни знали, якый край, яку зимлю, якый наруд они мавуть повести. Они ни розуміли положеня карпаторусинського народа, ни розуміли му душі, тай даже ни знали языка му тай етноґрафічных границь. Тай нич дивного, ож каждый из тых самозваных "лідеру" глядав слободу тай выгоду лем про себе, ай нияк про наруд. 

Тым мож обяснити, ож чом ниякый наруд у тоті часы, кроме нашого, ни мав онь так много много орієнтацій, ни мав так много "рад". Ни чудно, ож каждый новый самозваный "лідер" ото уже даяка нова орієнтація тай "рада". Тоті "рады" ся розпложали ги грибы пусля дожджа: У Любовни заклали "раду", у Пряшові заклали "раду", в Ужгородови при капітулови "раду", у Мараморошови "раду"."

Вместе с вами, мы сделаем Русинский Мир лучше!

При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать источник https://rusinskiimir.ru/  и автора произведения Михаил Иванович Куцин в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд).Фото использованы из открытых источников интернет пространства.

Left Menu Icon