Русинский поэт Михаил Чухран «Марічко, роздівайся, сюда, пуд корч сідай, лупи варині яйця, и солонину край…»(+18)

Русинский поэт Михаил Чухран «Марічко, роздівайся, сюда, пуд корч сідай, лупи варині яйця, и солонину край…»(+18)

НА БЕРЕЗІ РІКЫ

Зобрався я на річку,
Бо літо же, жара,
Узяв з собов Марічку
И пива з пув-відра.

Узяв и хліба й соли,
Ракаш породичок,
(Бо не любив ніколи
Голодных Марічок)

Покровчик – простелити,
Папірь – замість стола,
Погар – обы не пити
Як кажут, “из горла”

Узяв и солонину,
Надів нові плавкы;
Ий, файно удпочину
На березі рікы!

Прийшли мы на природу -
Травичка, рінь, пісок,
А также тьма народу,
Ги в хащи мурянок.

- Марічко, роздівайся, 
Сюда, пуд корч сідай,
Лупи варині яйця
И солонину край,

Бо я такий голоден,
Што їв бы-м и траву,
Но їсти я не годен,
Аж докі не сплыву.

Марічка зняла шорты,
Стягнула майку гет...
Я остовпів - до чорта!
Купальник є ци нєт?!

Трикутничок малинький,
Избоку мотузок,
А меже половинкы
Затягнутий шнурок.

При тому ще й не мала
Цілком горі “верха”
И видко, не бояла
Она ся нич гріха.

Короче, ззаду гола
И циці голі сут,
(За йсе бы з комсомола
Сключили в 5 минут!)

Так добре бы для німця,
То їм не новина,
Но не для українця,
Майточно - русина.

Мені недобре стало,
Потемніло в очах,
Забов я и про сало
И пиво у корчах.

Йсе шок для організма,
Якоє туй пивко -
Тадь за соціалізма
Так не ходив ніко!

Хіба уже забытый
Фасон Країны Рад,
Коли и вирьх закрытый
И низ – перед и зад?

Плавкы ми, перебачте, 
Зробилися малі...
Самі у воду скачте
Из берега, з землі,

Не йду на сонце з тіні,
Себе ся сам ганьблю -
Такоє я бікіні
Не вижу й коли сплю.

Не маю силу волі
Здушити тот рефлекс -
Як вижу попы голі,
То думаю про секс.

Тот динь я нич не плавав,
Не замочився нич;
Марічко кучерява,
Мене з собов не клич.

Не гойкай: - Пой у воду!
Я кажу: - Студено!
Хоть теплу йсю погоду
Чекав уже давно.

У всіх байках нормальных
Є на кунци мораль,
Но, буде й за купальник,
Ни бов бы я Мигаль!

З нив не ниряв я разом,
Казав, што нібы лінь...
Най має другим разом
Купальник до колін.

Товды не пущу слину
Из рота на плавкы,
Ай справді удпочину
На березі рікы,

И буде всьо у межах -
И тіло и душа,
Товды не буду лежа
Писати я вірша!

Автор: Мигаль Чухран 28 июля 2022 год

Вместе с вами, мы сделаем Русинский Мир лучше!

При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать источник https://rusinskiimir.ru/  Михаїл Чухран в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд). Фото использованы из открытых источников интернет пространства.

Left Menu Icon