Авторитетный закарпатский поэт И. Бинячовский написал о родном Буштино; «До днины встану куй лиш зачне ся біліти, Буштино моє супукуйно ище спит…» 

Авторитетный закарпатский поэт И. Бинячовский написал о родном Буштино; «До днины встану куй лиш зачне ся біліти, Буштино моє супукуйно ище спит…» 

До днины встану куй лиш зачне ся біліти,
Буштино моє супукуйно ище спит,
А я на лавичку си сяду посидіти,
Якраз ранішньый поїзд загудит.

Народ збігаєся бо всі кудысь спішат,
Ци на роботу ци в ошколу дітвора,
Сяк каждьый раз из рана фурт біжат,
Поспіхом тічут гет из свойого двора.

Комусь до Тячова комусь май дале гія,
В Солотвині кончаются путя,
Колись у мене была давня мрія,
Но у дітинство бурш не буде воротя.

Но айбо своє Буштино я люблю!
У центру выйду цімборы всі мої туй,
Тать я го шуга ніґда не розлюблю,
Бо я туй родився и вырос я туй свуй!

Поникаю Млиновицю из моста,
Коли'сь кышіла рыбов на бродах,
Типирь безрыбна ґаламутна проста,
Тече сарака в мусорных рытах.

У Гандалови всьо ся поміняло,
Там быв звіриниць были рыбникы,
Но чесно вкажу вам овто ся всьо засрало,
А там де лагерь быв типирь там хамникы.

Одны розвалины ба што ся Боже стало?
Де Комбінат де ОРС де наш Савхоз?
В один момент увсьо ся розокрало,
Лиш загудів кудысь злодійськый паравоз.

Кому подяковати нам за сийсь живот?
Што наше Буштино в однуй сплошнуй руїні,
Нам перекрыют скоро й кыслород,
У сюй забытуй Богом вУкраїні.

З честованьом Автор: Иван Бинячовский (Иван Бузаш) Написано наречиєм карпаторусинського языка вирхнього потисся Мараморощины.

Вместе с вами мы сделаем Русинский Мир лучше!

При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать источник https://rusinskiimir.ru/  и автора Иван Бинячовский (Иван Бузаш), в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд). Фото использованы из открытых источников интернет пространства.

Left Menu Icon