Русинский поэт, писатель и мыслитель М. Чикивдя об изменении климата на планете «Тко бы што ни казав, айбо видко точно, ож клімат в Подкарпатю читаво ся мінят…»

Русинский поэт, писатель и мыслитель М. Чикивдя об изменении климата на планете «Тко бы што ни казав, айбо видко точно, ож клімат в Подкарпатю читаво ся мінят…»

Тко бы што ни казав, айбо видко точно, ож клімат в Подкарпатю читаво ся мінят. Стало у нас намного май тепло у лїтї, исе видит каждый. Айбо й по другых місяцях видко, ож стало усьо инак. Погода каждого місяце стала чудна. Єдного дне годно читаво падати, а на другый – хвіля, гибы й нич не было. Єдного дне годнї быти сильнї морозы, годен упасти снїг, а другого – сильно лляти дождж. Не поможут нам ниякі проґнозы погоды в інтернитї – погода стала аномална.

Но што-м яв видїти – та тото, ож клімат пȳшов, строго кажучи, на місяць уперед. Кидь у януарї щи не паде снїг, не біда, прийде на нього час – май скорше, ож у мартови. Зима ся типирь кȳнчат у мартови – на зачатку апріля. До кȳнця мая щи годно быти дуже студено, а потиплїє, мало задожджит и зачне ся жара. Фурт не знаєме, што чекати в осени: то жара, то дождж, а даколи й морозы из снїгом. Знає ся щи держати листя, а вже снїг упаде. Потопит ся, а пак зась теплота. Годно быти так, ож морозы будут онь на зачатку децембра, тай тото невеликі. Не буду далеко заходити – лютȳсь, 2021. року, на Новый рȳк тай Рождественї сяткы такый дождж лляв, ги з відра. Туй и майтвердый скептик теорії ґлобалного потиплїня увидит, ож штось туй из погодов не так.

Зимы у нас стали типлі – снїг паде рідко, хыба мало притрясе, а пак ся шіковно потопит. Май часто ллют дожджі. Морозы невеликі до -10°С. Рахує ся, ож дуже студено, кидь ударят морозы бȳльше, ги -18°С. У зимі є читаво днȳв з плюсовов температуров. У лїтї, кидь май давно жара наставала в авґустї, та типирь такой нараз выд первого місяце. Лїта перестали быти такыми мокрыми, як были колись. Типирь як упаде суш, та на дуже довго. Сього юнія за цїлый тыждинь было бȳльше, ги +40°С лише в тїни. Дись-не-дись прийде буря, мало погримит, попадат, а пак зась година. Жара дуже велика. А в яри тай в осени погода каждого року годна быти иншака. То тепло, то студено. Температурный режим ся мінят дуже скоро.

Но кидь погода типирь сяка, та яка тоды была давно? Убы увидїти, накȳлько ся поміняв клімат в Подкарпатю, подам данї, опублікованї в книжках чехословацького періоду.

Пункт за клімат найдеме на зачатку роботы Zemědělské poměry v Podkarpatské Rusi (1921). Пише ся, ож у Подкарпатськȳй Руси майвеликоє середньорȳчноє число осадкȳв межи всїма землями Чехословакії – пиля 1000 мм. Май низькоє число, 700 мм., пиля Чопа. Кȳлькȳсть водных осадкȳв в Подкарпатськȳй Руси пȳднимат ся з юго-запада на сїверо-восток выд 700 до 2000 мм. Горы тай хащі краю занимавут у сьому главну роль. Середньорȳчна температура на Ужгородсько-Тисянськȳй рунинї – +9.3°С, максимална – +35°С, мінімална – -22.1°С. Зима у Подкарпатськȳй Руси не дуже сувора, а лїто уміреноє – не студеноє й не горячоє. Выд вітру Подкарпатську Русь закрывают Карпаты – з сївера, востока тай запада. Тому віхры туй не сильнї. Пануют сївернї и юго-восточнї вітры.

Подобну інформацію прочитаєме в роботї Podkarpatská Rus : obraz poměrů přírodních, hospodářských, politických, církevních, jazykových a osvětových (1923).

Дуже красно за клімат Подкарпатської Руси написано в книзї По родному краю учебник ґеоґрафіѣ (1926) А. Маркуша и М. Шпицера. Подам ориґіналный текст:

Климат Пôдкарпатскоѣ Руси є умѣреный, сухоземный. Показує велику розлуку мѣж теплотою лѣта и студеною зимою.

Климатично можемо подѣлити Пôдкарпатську Русь на три полосы. Полоса ровнины, середних гôр и высоких гôр. Найтеплѣйша є рôвнина, найхолоднѣйший – край высоких гôр.

Пересѣчна температура на рôвнинах 9° С, на середних горах 6° С, у высоких горах 2° С. (На Говерлѣ 2° С).

Долины рѣк майже всѣ одкрытѣ из полудня а од пôвночи суть бороненѣ высокими чорными стѣнами. Зато климат сих долин не дуже рѣжниться од климату рôвнины. В сих долинах родиться майже все, що на ровнинѣ.

Пôдкарпатска Русь має доста водных опадôв – в лѣтѣ дощу, в зимѣ снѣгу, пересѣчно на 1000 мм в роцѣ. На рôвнинѣ є менше опадôв, чим в горах. Найменше опадôв має околиця Батю–Чоп (700 мм), найбôльше долина Мокрянки (2000 мм).

По причинѣ, що Пôдкарпатска Русь є замкнена Карпатами из сходу та пôвночи, студенѣ вѣтры не мають свобôдного приступу. Напротив сего свобôдно приходять до нас полудневѣ теплѣ вѣтры.

Пôдкарпатска Русь загалом має мало вѣтров, а не сильных. Мѣж горами стрѣчаються частѣ бурѣ.

Загалом климат Подкарпатскоѣ Руси дуже выгôдный для хлѣборобства.

Окреме ся споминат клімат в реґіонах Подкарпатя:

Климат мѣж сими горами значно студенѣйший як в Ужгородѣ. Зима довга тай студена. Лѣто коротке и дуже тепле. (Ужанська Верьховина)

Климат сеѣ рôвнины є теплѣший чим гористых краѣв. Але воздушных опадôв є менше. Однакож є тôлько опадôв, щобы земля была урожайною. (Тисянська рунина)

Ся котловина тягнеся аж до Тересвы. Має лагôдный климат та урожайну землю. Родить всякоє збôжа. (Мараморошська кутлина)

Земля камяниста, мало урожайна а климат студеный. Ледвы уродиться бараболя (крумплѣ), капуста та овес. (Мараморошська Верьховина)

Є се прекрасна околиця, але така бѣдна, як волôвська верховина. Климат студеный. Одиноке богатство: лѣсы та полонины. (Тереблянська долина)

Долина доста урожайна. Климат ще не дуже студеный. На полях видимо всюды кукурузу. (Тересвлянська долина)

Климат сего краю студеный (пересѣчна рочна темп. 2°). Не родиться тут анѣ пшениця, анѣ мелай, анѣ садовина. Тôлько мало ячменю, овса та капусты.(Гуцульська Верьховина)

Дуже хосенно дїля нас увидїти мапу Мадярського картоґрафічного інститута за клімат и лїсництва Подкарпатя (1940). Як знаєме, у тот час наш реґіон быв частьов Мадярщины пȳд назвов Подкарпатська територія.

Русинский Мир

Йся мапа красно подає кліматичнї данї, а такой пȳдтвержує данї чехословацького періоду. Видиме на мапі дві лінії – червену, што вказує на середньорȳчну температуру, и синю, число осадкȳв. Зась видко, ож у низинных частях краю уровинь осадкȳв май малый, ги в гȳрськых.

Табличка подає середньомісячну температуру януара, апріля, юлія тай октовбра в Подкарпатю и Будапештї. Середньорȳчна температура в Будапештї май высока – на єден ґрадус.

Так видиме велику розлуку межи типирішным кліматом и тым, што быв у нас 80-100 рокȳв тому. Сяк кажут не лише офіційнї данї – каждоє староє чилядня повість, ож давно было май инак. За цїлый рȳк было намного май студено. Зимы были морознї з великым снїгом, а лїта – теплї тай мокрї. Давно, як ми розказовали, дуже часто дожджило. Пак прийде мало хвіля, а пак зась мокро. Айбо ниякой посухы, ги є типирь, тоды не было.

Кой клімат каждого року быв сталый, тоды Русины на церковнї сята віщовали погоду на довгый час навперед. Знали й за природнї прикметы, за якыми мож было знати погоду на єден ци пару днȳв. Мож їх было знати по сонцю, місяцю, дзвіздах, хмарах, змерку, росї. Годнї сьте прочитати за тото, як позирали сьме погоду.

Сякый «новый» клімат, ги видиме го типирь, зачав ся пиля тридцять рокȳв тому, а до того ся читаво не міняв. Погода, температура, опады были привычнї дїля чиляди, перемін клімату не было видко. Инак ся стало з ґлобалным потиплїньом, котроє ся кынуло й нашого краю.

У яри, в маю, годно быти вже читаво тепло, а пак за єдну добу погода ся помінят. Уночи годнї вдарити заморозкы, авадь годен и выпасти снїг. У лїтї спершу дуже сушит, а пак приходят сильнї тучі з градом.Сяка погода не є нормална дїля нашого реґіону. Чим дале, тым май часто нам ся стрічавут аномалнї опады авадь потеплїня.

Еколоґія – важна тема дїля подкарпатськых руснакȳв. Погода тай клімат – ото єдна з основ ґаздованя нашых людий, што живут по селах. А ґаздованя – основа выживаня. Из ґаздованя многі живеме, маєме што їсти. З новыми кліматичными реаліями вже маєме читаво проблем, як напримір:

  1. У яри ся часто дуже скоро потопит снїг, а за тым будут морозы вадь дождж. Тото є погано, бо за тот час земля мала щи «выддыхати» пȳд снїгом.
  2. Люди зачинавуть ярьованя, кой потеплїє в яри по Благовіщеню, авадь ищи май скоро. Хыба в тому, ож за тов теплотов ударят заморозкы. Булї й инші ростины померзнут и дуже ся тяжко выдновлят.
  3. У лїтї зсыхавут и пропадавут ростины позад аномалної температуры.
  4. У люди ся кȳнчат вода дїля хоснованя, бо высыхавут колодязї, зворины, кырницї. Потокы тай рікы засміченї.
  5. Аномалнї зливы, дожджі з градом гублят сїльськый урожай.

Кидь поруняти наведенї історичнї данї з даными днешными, котрых єсьме свідками, можеме дȳйти до высновку, ож на території Подкарпатя видко рїзкый рȳст теплоты. Позад нового кліматичного режима ставут ся аномалнї посухы тай опады. За вшилиякыми проґнозами чим май дале, тым май у нашому краю буде тепло. Тому треба нам ся адаптовати до новых кліматичных условій дїля ґаздованя.

Автор: М. ЧИКИВДЯ 16 июля 2022 год

Вместе с вами, мы сделаем Русинский Мир лучше!

При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать источник https://rusinskiimir.ru/  и автора произведения Михаил Чикивдя, в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд).Фото использованы из открытых источников интернет пространства.

Добавить комментарий

Иконка левого меню