Русинский поэт М. Бабидорич «Дують вітры, дують буйні, по горах літавуть, i смерічкы у Карпатах…»

Русинский поэт М. Бабидорич «Дують вітры, дують буйні, по горах літавуть, i смерічкы у Карпатах…»

КРАСА КАРПАТ

Дують вітры, дують буйні,
По горах літавуть
І смерічкы у Карпатах
Лишень колыхавуть.

Нігде ниє сиї красы
На білому світі,
Бо прекрасна Верховина
У зимі і в літі.

За хмарами сонце світить,
Серце звеселяє,
Гріє русинови душу,
Ходу укріпляє.

Ей зелена полонина
Тай зелені зворы,
Радость мене обыймає,
Коли йду у горы.

На высокуй полонині
Коники пасуться,
Они весело ся бавлять
Онь гривы трясуться.

А до звора за водицьов
Олені гордо ступають
І найперше оленяток
Малых напувають.

Вуцьки наші рябі й білі,
Травичку румечуть,
Вучарикы, срібним тоном,
Чути, як трумбечуть.

А колися брынза варить,
Зыйдуться русинки,
Та принесуть у бесагах
Їсти та й палинкы.

Залунає коло ватры
Співанка сумнинька,
Про нелегку жизню нашу,
Бо не солоденька.

Автор: Михайло Бабидорич с. В.Бакта 17 мая 2007 год 

Вместе с вами, мы сделаем Русинский Мир лучше!

При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать гиперссылку на источник https://rusinskiimir.ru/  и автора произведения Михаил Бабидорич в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд). Фото использованы из открытых источников интернет пространства.

Добавить комментарий

Left Menu Icon