Русинский поэт и писатель М. Чикивдя об Исландии и русинах «Наперед напишу, ож читаво общого є межи руснаками тай ісландцями…»

Русинский поэт и писатель М. Чикивдя об Исландии и русинах «Наперед напишу, ож читаво общого є межи руснаками тай ісландцями…»

Будьме, ги ісландцї

Нидавно содзвонив им ся быв из свойим добрым цімбором, та мало сьме говорили за всякі інтериснї нам темы. Межи тым усьым пōвів ми быв, як на єднōму из спутниковых каналӯв позирав передачу за Ісландію. За 20 минут передачі ведучый читаво інтересного розказав за ісландцїв, їх бисїду тай днешный живот. Видит ся, ож што туй такого, тай як ся вобще тема Ісландії докыват до карпатськых русинӯв? Наперед напишу, ож читаво общого є межи руснаками тай ісландцями. Исе є такый народ, из котрого треба брати нам примір.

Но давайте вшитко за шором. Убы файно ся рōзуміти в данӯй темі, напишу пряму бисїду честуємого цімбора: «Ісландцїв мало бӯльше як 300 тисяч, а вни ни втратили ідентичнōсть, всокотили свōю бисїду – они типирь гōвōрят так, ги колись давно їм говорили предкы, бисїда їм ся ни пōміняла. Тямлят си рӯд до семого кōлїна, ги мінімум. А яку мавут на ōстрōві прирōду! Сōкōтят ї, ресурсы рōзумно хōснуют. З сього вшиткого выходит, ож народ має и прекрасну державу. Но а мы што? Ци ни треба бы й нашым руснакам брати примір из ісландцїв? Туй нич ни треба выдумовати, ай додержовати ся ипен того, што й они».

На йсе звіданя ōтвітив им быв, ож айно, примір нам брати точно треба. Найшōв им читаво відео, де ся приказує за Ісландію тай ісландцїв. Пӯдтвердив им сам діля себе тото, што ми говорив цімбора. Ни буду казати, ож руснакы из ісландцями ідентичні, єднакі – айбо паралелї меж нашыми народами точно сут.

Карпатські русины частично были выдрізанї выд другых нарōдӯв Карпатськыми горами, тōму ни мали такого вплыву, вбы ся асиміловали. Як бы ни было, всокотили сьме свōю прадавну бисїду – бōгужаль, ни в такōму видї, ги вна была спершу. Важноє є хōть тото, ож активно ї хōснуєме в живōтї, исе є дуже добре. 

Мы ся ни асиміловали тай усокотили бисїду– исе єднакі, позитивнї паралелї, які сут у нас из ісландцями. Ясноє дїло, ож нашōму народови ни вдало ся зробити тото так добре, ги хōтїло бы ся. На тото были свōї історичнї причины, тōму туй си мало можеме пōлївляти у критицї. Як-нияк, свōю ідентичнōсть тай бисїду мы всокотили.

Айбо дале, по другых важных катеґоріях, чимись подобным похвалити ся ни гōднї сьме. Повернули сьме ни туды. Тōму май читаво треба нам брати примір по сих темах, за які напишу. Тото бы было лише на позитив діля нашого народа тай нашого Подкарпатського краю.

Закі наш народ дримле, бойит ся дашто казати, доты нашу хащу, наші Карпаты страшно рубавут. Мы пōвіме єден другōму, ож сяка проблема є, будеме ся на словах читаво вōзмущати, айбо на дїлі ни вчиниме нич, бо бойиме ся штось казати выдкрыто. Сись страх нас читаво губит. Наші хащі, прирōднї ресурсы, сут наші, а ни чіїсь.

Исе маєме тямити тай робити усьо діля всокоченя Карпат й нашōї природы. Кидь бы чилядь у голос пōвіла своє думаня, што ся дōтулят многых природоохоронных тай еколоґічных проблем, тоды нитко бы си ни позволяв так пӯдло «ґаздовати», ги типирь. Всьо бы ся хосновало збалансовано. Ипен так, ги робит ся у Ісландії. До сього нам треба доходити.

Ясноє дїло, ож треба говорити ни лише за май ґлобалнї проблемы, ай и за дрӯбнї. Ги каже ся, порядок треба наводити из себе. А нам треба уже дӯйти до такого уровне, убы мы порядок ни наводили, а лиш держали, сокотили. Закі ся ни навчиме сокотити тото усьо, што маєме дōвкола нас, нїшто такōй и говорити за штось ґлобалноє.

Ищи нам ни дӯйшло у гōлōву, ож нашоє ни лише там, де нам хыжа из ґаздӯвством, а нашоє тото там, де мы жиєме. Вӯтчизна, Подкарпатя – наша хыжа и обшаря діля усього народа. Пōрōзумієме йсе – мож ся нам буде крянути дале, до май великых хыб. Айбо, видит ми ся, ож кидь у нас буде сякоє рōзуміня – што тото є природа, яка є цїнна про нас – тай тōті великі хыбы наскоро пропадут. Дїло за нами. Примір діля роботы у нас є.

Чōму ісландцї такый богатый в усїх планах народ? Видит ми ся, ож тōму, бо честує си істōрію, свōю фамілію тай рӯд. Исе є єдным из май важных фактōрӯв діля доброго живота. Їх мало, айбо мавут усьо своє, тямлят си рӯд до семого кōлїна, честуют рӯдноє. А мы ци тямиме си прадїдӯв тай иншу родину?

Мало кōму інтересна істōрія свого рода, бо думавут иншым. Скорше буде нашу чилядь май інтересовати чужа, навязана ідеōлōґія. Завто ни жиєме си на земли си, ги ґазды, бо ниґда сьме си ґаздами дома й ни были. Спершу нашу зимлю занимали великі землевластникы, ги Шенборны, Шенберґы тай инші, а мы мōвчали.

Яка бы власть ни была, мы усе были тихо – ож рōбіт што хочете, лиш нас ни кывайте, сякоє у нас было усе. Ни казали сьме за ся, нич ся ни добивали. Та усе так было, ож коли-які титулнї народы были панами, руснакы леґдвы выживали. Та тко нам у сьому виден? Усе наш народ дримле тай нич ся ни честує. А націоналнōсть великоє число руснакӯв «мінят» у зависимости выд державы. Была Мадярщина – были «мадярами», была Чехословакія – были «чехами». Нич ся ни пōміняло, бо видит ся їм, ож так май престижно.

У днешный час нашу зимлю скупили, прирōднї ресурсы хоснувут чужі, а мы лиш кажеме, ож поприходили, скупили усьо, а мы маєме на них робити. Пак а чого самі ни хочеме нич дома робити? Кӯлько зимлї читаво пустōї, бо нам нич ни треба, бо йдеме на зароботкы. А на Чехах, ци дись инше, годно й ни быти великого заробӯтку, айбо и так робити штось дома ни хочеме. А мнōгі уже й ни хōтят жити в рӯднōму краю, а йшли бы хōть де за гатары. Ци до шōру, ци ни до шōру, лиш кобы пӯйти.

Мы привыкли в усїх свойих бідах винити державу. Ясноє дїло, ож много проблем в чиляди через власть, айбо мы ни привыкли пōвісти, ож тото мы си тōту власть выбрали. Много чого зависит выд простого народа. Нам лиш треба найти в сōбі силы пōміняти раз самі себе, та тоды, з часом, усьо май буде добре. Маєме вже з кого брати примір – будьме, ги ісландцї.

Сōкōтїм си край тай ушитко, што є дōвкола нас. У міру хōснуйме вто, што нам дано. Кажім за ся, ни глядайме файный живот дись там, а зрōбім го дома. Сōкōтїм свōю бисїду тай културу, тямім си рӯд. Ни ганьбім ся того, ож мы Карпатські Русины, бо кидь нас и ни є пару міліонӯв, та тото ни значит, ож мы чимись май пӯдлї выд другых. Най у пріорититї фурт буде рӯдноє, а пак усьо инше.

Автор: М. ЧИКИВДЯ 27 июня 2022 год

Вместе с вами, мы сделаем Русинский Мир лучше!

При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать источник https://rusinskiimir.ru/  и автора произведения Михаил Чикивдя, в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд).Фото использованы из открытых источников интернет пространства.

Left Menu Icon