За первої войны чилядь мала страшну біду: ни было што істи, ани в што ся одїти. Юра Вирьховый ни знати чого пüшов до Иршавы, та ся тамкы заблудив на тинитові. На подаякых гробах увідїв домак нові а файні пантликы, з понаписованыма на них ороньом буквома. Юра ся сюды-туды повбертав, и вже за якусь минуту-дві мав повну тайстру того разноцвітастого пантличя. Дома шіковна Юрова жона з аттого ороньового а дуже мняккого пантличя изшила собі будюговы, Юрови гатї, тай дїточкам подешто спüдньоє. Майперва, а майнипорядна сусїдка тото запримітила, та вповіла шандарам, и вни ся прийшли пересвідчити. - Ниправда тото, - говорила ся загыкувучи уд страху Юрова жона. - Но, кить на вас наговорили бріхню, та най увидиме, - вповіли шандаре. Та пак што сигіняшна жона мала чинити – заголила спереду віган и тамкы просто ниже пупа ороньовыма буквома ся дало прочитати: “Удпочивай тихо у сятüм покойи ”. А кой Юра Вирьховый спустив дольü пачмагы, та на самому передку гати ороньовыма буквома было написано: “Устанеш товды, кой божый янгел затрубить !”... "БУМБУРІШКЫ" Автор: Иван Петровций
Вместе с вами мы сделаем Русинский Мир лучше!
При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать гиперактивную ссылку на источник https://rusinskiimir.ru/ и автора Иван Петровций, в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд). Фото использованы из открытых источников интернет пространства.