ТÊЛÊФОН (К.Чуковськый, 1924 р.) Потовмачив: Петьо Береш Áдде, звóнить ми тêлêфон. - Ало ! Кō вто там ? - Слон. - Вы уд кóго ? - Уд камíла, цїмбора мóго. - Што Вам треба у сїм рáна? - Фíномного марципáна. - Кӱлько го треба и про кóго ? - Исé про сына мóго. Айбо много ни треба гнáти Піцїцькому дїтиняти. Зажêнїть му ґêлêтóк зас пять, А може шість, Бо бӱльше вӱн ни ізїсть. А дáле позвонив Крокодил. Ōнь рêвáв тот, Так ня просив: - Пáнночку милый, Зажêнїть нам калōші- Менї и жōнї и Татōші. - Ба, ци ни вам, - Днись тыждинь- В Нêдїлю Загнáв им дві пáры Парáдных калош ? - А, пак тоты, Што загнáли сьТе, Áдде в Нêдїлю, Мы ужéк їх ізїли. Зажêнїть дванáдцить другых, Калош ґумійóвых новых. И я, и жóна, и Татош Чêкає ме солóдкых калош. А по ньӱм ми звонили куницї: - Нам бы треба даякí рукавицї. А потӱм позвонили лишкы: - Будьте дōбрї, зажинїть нам книжкы ! А пак позвонив мêдвíдь И у тêлêфóн ми твéрдо рычить. - Почéкай Те мêдвíдь, ни рêвíть, А што бы Вам трéба кажíть. Айбо овӱн лиш "Му" тай "Му"- Бог го знáє, што трéба му. "Покладїть, прōшу Вас, тêлêфóн !" - На йсе упōвíв я єму. Позвонили ми й вōлянкы: - На чêрéвa бы нам треба лїкы. Из жабóк мали сьме гостинкы - Зажêнїть, будьТе дōбрї, цяпкы. А учора, світ-зōря, звóнить ми свиня. "Соловêйка бы ми!" - хрючить ми онá - "Лажу пáртіі из опêрет, А из ним у ня уйде Парáдный дует". - Соловêйка ?! Нїт! Нїт! Нїт! Вы до вōрōны лїпше звōнїть, Бо йщи ни чула за сякóє Зêмля, Вбы соловêйко спӱвáв й порося! ...И назáд, мêдвíдь: - Пáнночку, поможíть! Мусай спасти коня морськóго, Бо вӱн прьӱмкнӱв яричá морськóго. И сякá у ня морóка Цїлый динь: Дзинь-дзи-линь, Дзинь-дзи-линь, Дзинь-дзи-линь. Вадь тюлинь звóнить ми, Вадь олинь. Дві ґазêлы позвонили И в єдну мíру цōрконїли: - Ба ци прáвда, ош згōрїли Гет ушыткi рїнґішпíлы? - Но, ни прикáзуйте ґазêлы ! Чêкáвуть дїти рїнґішпíлы И гíнтолкы обставуть цїлі... Вы бы, пáнїкы ґазêлы Свíтом бы ни войитили, А Луна-Парк йдїть навщивити - Там дóста мош ся вам возити! Но вті такōй ги подурїли, Они лиш свóє цорконїли: - Ба ци прáвда ош згōрїли Гет ушыткі рінґішпíлы? Йōй, бо натїряні ґазêлы! А учóра кêнґуру ми звонила: - Ба ци йсе ни квартїль Мыйдодыра ? - Нїт, ни йогó. - А, Мыйдодырóва де? У ня кōй мêйриґ зайдé Я загóйкав: - Ни знáву што Вам уповíсти ! У "Информáцїю" звōнїть На нyмерo двіста ! Я три дны ни спав, Я ухляв. Трéба бы ми спочити, Óко бы бодáй зажмурити. Айбó-м лиш льӱг - Вжек звонить. - Ко йсе? - Йсе я, носорьӱг. - А у вас што ? - Йōй, до біды ! Біжíть Вы лиш д'нам Сюды. - А почéкати ци мож до рáна ? - Нье ! Спасїть ! - Пак, кого ? - Гіпопотáма. Зарвáв ся тот у кал ... И у калóви лêжит Гіпопотáм. - Упáв у болóто ? - Áйно. Мáє ме из ним біды, Бо и ни кынé ся, сарáка, Ни туды ни сюды. Йщи утóпить ся тот, Гет до бiды ! Овӱн ни уйде из тóго сам - Пропáде Гіпопотáм ! - Мōтузкӱв я налажу И тáкой нáраз д'вам біжу. Упōвí-м вам ниборятка, Нич ни лéгка вто робóта, Кōй мусай тягти из кáла, Грубого Гіпопотáма ! Автор: Петьо Береш 29 августо 2023 год
Вместе с вами мы сделаем Русинский Мир лучше!
При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать источник https://rusinskiimir.ru/,Питьо Береш, в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд).


