Русинский поэт Владимир Рошко «Іване, Іванку, Йоні, Янчу, Янку! Хлопу, што їм мня Іван, майбулше межи краян, є вас та гі маку…»

Русинский поэт Владимир Рошко «Іване, Іванку, Йоні, Янчу, Янку! Хлопу, што їм мня Іван, майбулше межи краян, є вас та гі маку…»

ІВАНАМ, ІВАНКАМ,
ЙОНІЯМ, ЯНЧАМ І ЯНКАМ
ОД ДУШІ Я ҐРАТУЛУВУ!
АЙ ЗДОРОВЛЯ ВАМ ВІНЧУВУ!
МІХ СЕРИНЧІ НА ДОДАЧУ!
СМІХУ БУЛШЕ, А НЕ ПЛАЧУ!
НИСЬКА СЯТО, НИСЬКА ЯНА

Іване, Іванку,
Йоні, Янчу, Янку!
Хлопу, што їм мня Іван,
Майбулше межи краян.
Є вас та гі маку.
Кличме лем гудаку.

Сято Яна нись, Іванку,
Цураву Тубі топанку.
Каждый сято се чекав,
Хоть Іваном ся не звав.

Ниська Яна, їх честувуть,
З вшытких боку ґратулувуть.
Ай у церкви не забыли,
На утреню вжек звонили.

А по службі ся сохтує – 
Челядь наша мулатлує.
Янки, Янчі, Іваны – 
Розказувуть нись они.

Вадь у корчмі, а вадь дома
Гостяться, гримлять, до грома.
Гі чінґовик пела них
Грум із неба. Вжек затих.

Чути спів з ушытких боку.
Файно бавляться, нювроку.
Радуєся Пудкарпатя,
Веселяться наші братя.

Сесе сято ще притягло
Звычай, што дівок запрягло.
Уночи, та гі шалені,
Дівки в ліс заворожені,

Папороті цвіт глядавуть.
Цвітом тым ся притігавуть
Кажуть, файні леґіні.
По восокуй вни ціні.

Зато дівки по лісах
Мечуться, хоть мавуть страх.
А котрі ся в школі вчили,
Вночи дома ся лишили.

Папороть без цвіту, знавуть,
З Янчами ся загурявуть.
Межи хлопу є Івану,
Гі в яри тых туліпану.

Нашто папороть глядати,
Кіть є з кого убирати.
Бавтеся, бо ниська сято!

В погарах уже наллято.
За здоровля Івану,
До дна вупийме, ану!

Автор: Володимир Рошко

Вместе с вами, мы сделаем Русинский Мир лучше!

При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать источник https://rusinskiimir.ru/  и автора произведения Володимир Рошко в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд).Фото использованы из открытых источников интернет пространства.

Добавить комментарий

Left Menu Icon