Детские воспоминания М. Чикивдя «Кōй’им быв малинькый, де бы’м ни пӯшōв, усяды ми казали: “Йой, якый ти уже грубый! Ци є у тя яка молодиця…”

Детские воспоминания М. Чикивдя «Кōй’им быв малинькый, де бы’м ни пӯшōв, усяды ми казали: “Йой, якый ти уже грубый! Ци є у тя яка молодиця…”

ЛЮБŌВ

  Кōй’им быв малинькый, де бы’м ни пӯшōв, усяды ми казали: “Йой, якый ти уже грубый! Ци є у тя яка молодиця?” Авадь: ” Йой як’ись уже вырӯс, точно уже ид дївкам ходиш”. Сяк было фурт, сяк буде й дале, кидь  ми уже малого брата звїдавут, ож ци є у нього дївка. Тото нич, ож ходит лише у другу класу, но айбо сякі ни дуже рōзумнї звіданя чує усе.Хōть ясно, ож туй май бӯльше є чого сь фіґлярного. Тай ипен сякым методом май легко похвалити дїтвака, ож ни, як вырӯс.

  Давно ми казали, ож якый’им уже грубый, типирь ня звїдавут, ож коли ся женити буду. Стандарт. Хōтя я на тото вызвідōвованя ” из кым ходиш”, “коли ся жениш” и тд. ставлю ся из, мож пувісти, смиреніям, бо рōзуміву, ож у чиляди “запроґраміровано” звідати, убы пак є за што было говорити, мнягко кажучи. Сяк было из кымōсь, сяк є изoмнōв, сяк буде из каждым. Тōму творити ся нїщо.

    Но верну я ся гет до свойих дїточых днӯв. Сидїв’им давно у бабы, до ний ся зӯйшли цімборашкы тай яли за всячино говорити. Зайшла у них тема и за любōв, як ся давно побирали. Ож типирь двоє ся люблят та єдно їм, што пувідят дома. Хōдят, побиравут ся  и живут, кидь ся удає. Ни удає ся, тоды ся розвōдят. Айбо давно такого й ни чути было, убы ся ткō сь розводив.

    Наслухав’им ся быв доста. За вшиткі вичӯркы, гускы, побираня. Тай як ми было читаво чудно тай інтересно. Из тых бисїд зробив’им си быв пару выснōвкӯв. Ож жинили ся лише через достаток, убы пак мож жити и годовати  файту си, а про любови дуже ни периживали. « Я тя люблю» , « я без тя ни годен» у тот тяжкый час, никого сытыми ни лишали. Треба  было рōзуміти, ож из дачого  мусай жити и треба землю на якӯй мож ґаздовати. Тōму старшина фурт свойим дїтьм пӯдбирала таку другу половину, у якōї тот достаток дома быв. 

  Тоды ми ни выходило исе из головы. Ож як сяк мож? Яв им си приставляти, ож двоє ся люблят, а дома їм пōвідят, из сього нич, мы ти уже адде приздріли, та тōту узьмеш/ за того ся выддаш. Думав’им як было дївці, котра ся мусїла выддасти за того, из кым може ниґда й ни говорила. А як ōни пак жили ворохом? Точно єден другого ни долюбльовали, исе май мало. Што’м радый быв, ож час уже другый настав. Ож сякого ни є у днешный час. Радый’им и типирь.

Автор: М.Чикивдя. Дїтōчі спомины: 28. новембра 2021 год

Вместе с вами, мы сделаем Русинский Мир лучше!

При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать источник https://rusinskiimir.ru/  и автора произведения Михаил Чикивдя, в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд).Фото использованы из открытых источников интернет пространства.

Left Menu Icon