До дня Нароженя Александра Духновича (1803 – 1865)Помолюся сятому Богу,За наш русинськый чесный род.За нашу ни лег’ку дорогу,За наш бідованый народ.Вутця Духновича побіды,В сирцях русинськых фурт жыют.Из нима зникнут вшыткі біды,Які нам спасу ни дают.Звізда
Рубрика: Творчество Ивана Ивановича Бинячовского
Член Правления Русинского литературно-культурного общества И. Бинячовский «Муй краю подкарпатськый, Земле моя…»
Я ПОЛЮБИВ ТЯ ДІТВАКОММуй краю подкарпатськый, Земле моя.Опавшым листьом осінь золота,Оспівує тебе природа твоя,В безмежных барвах велич і краса.Муй краю родный,Берегы долин.Де по хащах ще вікові готары,Пуд сводом необъятных полонин,Женут за плай – вучарикы отары.Де
Член Правления Русинского литературно-культурного общества И. Бинячовский «Вірую во Єдиного Всевышнього Бога, и в силу духа нашого русинського народа…»
МОЛИТВА ЗА КРАЙ САКРАЛЬНЫЙ И НАРОД СТРАДАЛЬНЫЙВірую во Єдиного Всевышнього Бога, и в силу духа нашого русинського народа, и в світлоє його возрождениє.О Всевидящый, Всезнающый, Всемогучый, Всесовершенный и Всеблаженный Господи, благодарю Тя за динь и
Член Правления Русинского литературно-культурного общества И. Бинячовский «На сюв земли куды ся діти, Вд зачатка світа й до кунця, Мы єсмь Духновичовы діти…»
На сюв земли куды ся діти,Вд зачатка світа й до кунця,Мы єсмь Духновичовы діти,Вутця – вучителя – творця.Завто ни гія ся ганьбити,И вірити же Господь Буг,Колись нас всіх буде любити,Коли перийдеме поруг.Над Русинійов сонце сідат,З
Член Правления Русинского литературно-культурного общества И. Бинячовский «Настала ярь явилася у власти, вы ни пилуйтеся потихы ни спіша, про вто гадкуйте хытрої напасти…»
Настала ярь явилася у власти,Вы ни пилуйтеся потихы ни спіша,Про вто гадкуйте хытрої напасти,Вбы од любви ни рвалася душа.Щи тямню наші стрічі вечорами,Косиці — ваші очи и вино…Но шіфа ми давно пушла на дно,И я
Член Правления Русинского литературно-культурного общества И. Бинячовский «У бовті из рана фурчит кавоварка, й пуд нус штось бурмоче нимыта циганка…»
У бовті из рана фурчит кавоварка,Й пуд нус штось бурмоче нимыта циганка,Голод ни паска ай голод біда,Їла бы мняса а туй лиш вода.У папірьовому у погарови,Кавіль колочу на бивнум столови,Цукру про себе ни много даю,П’ю
Член Правления Русинского литературно-культурного общества И. Бинячовский «Завтра аж ни буде буря, тычу ся у варош, прикупити на ся цуря…»
Завтра аж ни буде буря,Тычу ся у варош,Прикупити на ся цуря,Рвеся будиларош.Ґаті баршуньові чорні,Авадь кавільові,Й даякі половичкы,Будут ми фойтові.У такум прикиді новум,Пуйду до Сигота,Кажут тамкы молодиці,Файно дают рота.В околаріях тальянськых,В модно – гоноровых,В лаґовых половичках,В
Член Правления Русинского литературно-культурного общества И. Бинячовский “Колись малым ще дітваком, людий им слухати любив, завдякы фрішным вечерком…”
Колись малым ще дітваком,Людий им слухати любив,Завдякы фрішным вечерком,На звізды часто’м ся дивив.Вто файні были времена,Нужды не было и завгур,Я тямню всіх їх імена,Як імена карпатськых гур.Нас ни ділили гій типирь,Комусь май бурш а комусь
Член Правления Русинского литературно-культурного общества И. Бинячовский «На заводях старої Тисы, у крайи там де дві рікы…»
На заводях старої Тисы,У крайи там де дві рікы,Де ґрунь Карпатськых грозні рисы,Ундіны водятся вікы.На заводь ночов ни ногов,Ни буде спасу знай,Коли пристанут за тобов,Што духу утікай.Їх там є повно и ни повно,Сова за плайом
Член Правления Русинского литературно-культурного общества И. Бинячовский «Кажут чилядь ми Иване, ты ся ни ганьбиш, выдкы вто береш спилаєш, слова ни тайиш…»
Кажут чилядь ми Иване,Ты ся ни ганьбиш,Выдкы вто береш спилаєш,Слова ни тайиш.Бог сятый ни уб’ділив ня,Читава му воля,Дав цирузу ми у руку,Тай вольности з поля.Што тайити рудне слово,Пак ци вто є гріх?Я русин — русинськым
