ПОНАД ГОРАМИ ЧУТИ ЗВУН Понад горами чути звун, Пахняча ярь давно в долинах, Зазеленіло в полонинах, Од музикы небесных струн. Быває тяжко серце рве, Вд блаженства сього што туй вижу, Якый ись голос ня зове, Я ги дітвак ид ньому біжу. Біда бо нинайшов им лік, И суєта од того лична, Тот час гій бы кудысь утік, Но на души ми тямка вічна. Русинія моя земля! Неповторима благородна. Сріберна - ласкава - сята... Отцюзнино моя Народна! Автор: Иван Бинячовский
Вместе с вами, мы сделаем Русинский Мир лучше!
При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать гиперссылку на источник https://rusinskiimir.ru/ и автора произведения: ИВАН БИНЯЧОВСЬКЫЙ в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд).Фото использованы из открытых источников интернет пространства.