Русинская поэтесса Gyula Csólent «Якоє щастя й кара мати, у себе крумплі на земли. Ань пораз хочеся ревати, кой бы робити треба йти…»

Русинская поэтесса Gyula Csólent «Якоє щастя й кара мати, у себе крумплі на земли. Ань пораз хочеся ревати, кой бы робити треба йти…»

ЯКІ СВОЇ КРУМПЛІ? 

Якоє щастя й кара мати,
у себе крумплі на земли.
Ань пораз хочеся ревати,
кой бы робити треба йти.

З кунця весни й до кунця літа,
аршуй, копли, жукув збирай.
А кой убирати їх вон треба,
бери лігай хоть й умирай.

Кажуть, што крумплі добре лічать:
коліна, локті и хребет.
Мені ся видить май калічать,
каждый утікать уд них гет.
 
Кулько часу й здоровля треба,
тай наробитися ги вул.
Каждый укаже пак за себе,
што уже ни має бульше сил.

Ци урожайні были крумплі,
грубі, піціцькі вадь сказні?
Садити у слідущому годі,
бизувно будеме їх усі!...

Їм пиля шпора з керта крумплі,
й потихы лизькаву вино.
Што дуже добре мати свої,
пак ни умер роблячи нико...

У каждув фіґлі - доля правды,
мені так каждый уповість.
Айбо, в життю майжинь насправді,
майсмачно своє ся усе й ість..

Автор: Gyula Csólent

Вместе с вами, мы сделаем Русинский Мир лучше!

При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать источник https://rusinskiimir.ru/  и автора произведения:Gyula Csólent, в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд). Фото использованы из открытых источников интернет пространства.

Left Menu Icon