ЗОНТИКЫ грибный тыждинь Збирати страшно люблю грибы, камай в яри и восени. Ни дуже люблю їх у літі, найти їх знаву и в зимі. Голубінкы я дуже люблю, само-собов и білякы. Єдні - піціцькі, другі - грубі, абы лиш у хащи вни росли. Меж усьых грибув усе до смаку ми, великі зонтикы старі. Я годен каждый динь їх їсти, для мене вни - самі смачні. Я в лабоши їх упікаву, и дуже просто - в олойи. Приправов згорі посыпаву, коли готові, на столі. Смак й аромат - што мож удуріти, аж слина з рота ми тече. Смакуву так, што треба упріти, айбо, ни лишу їх уже. Што дуже файно йдуть ми з децов, житнянкы доброї з росов. Й погар вина - ни буде хыбов, кіть палиночкум ни найшов. Кось майжинь з вас и засміє ня, што хвалю я ни тот вам гриб. Айбо, кіть смачно ми падеся, ни учиню я з тым уже нич. Ко зонтикы ни брав з вас нигда, попробуйте, лиш поспішіть. Возьміть й ширньовку вадь амбрелу, лиш ся в путьови пригодить?! Автор: Gyula Csólent
Вместе с вами, мы сделаем Русинский Мир лучше!
При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать источник https://rusinskiimir.ru/ и автора произведения:Gyula Csólent, в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд). Фото использованы из открытых источников интернет пространства.
