СОВІТСЬКО-ЧЕХОСЛОВАЦЬКЫЙ ДОГОВОР ТРАҐЕДИЯ КАРПАТО-РУСИНСЬКОГО НАРОДА

СОВІТСЬКО-ЧЕХОСЛОВАЦЬКЫЙ ДОГОВОР ТРАҐЕДИЯ КАРПАТО-РУСИНСЬКОГО НАРОДА

«СОВІТСЬКО-ЧЕХОСЛОВАЦЬКЫЙ ДОГОВОР ЯК ТРАҐЕДИЯ КАРПАТОРУСИНСЬКОГО НАРОДА»

29 юній 1945 гуд став траґічным діля нашої земли і нашого карпаторусинського народа

Именно у сийсь роковый динь у Москві быв пудписаный Совітсько-Чехословацькый договор што убернувся діля нас карпато-русинов великов траґедийов, мы втратили свої националні права і свободы за што маєме тямити до днишнього дня и стремитися навернути у законный спосуб свою истинну националну едентичность — националность русин яку держава Украйина до сього часу так и не вызнала пудпераючися тым што русины вто украйинці а русинськый язык ни што инше як діалекта украйинської мовы.

Документ додаєся языком орґінала
Статья 1.
Закарпатская Украина (носящая, согласно Чехословацкой Конституции название Подкарпатская Русь), которая на основании Договора от 10 сентября 1919 года, заключенного в Сен-Жермене вошла в качестве Автономной единицы в рамки Чехословацкой Республики, воссоединяется в согласии с желанием проявленным населением Закарпатской Украины и на основании дружественного соглашения обеих Высоких Договаривающихся Сторон, со своей издавней Родиной – Украиной и включается в состав Украинской Советской Социалистической Республики.
Границы между Словакией и Закарпатской Украиной, существующие ко дню 29 сентября 1938 года становятся с внесенными изменениями, границами между Союзом Советских Социалистических Республик и Чехословацкой Республикой согласно прилагаемой карте.

Статья 2.
Этот Договор подлежит утверждения Президиума Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик и Чехословацкого Национального Собрания. Обмен ратификационными грамотами будет призвиден в Праге. Настоящий Договор составлен в Москве в трех екземплярах, на русском, украинском и словаком языках. При толковани все три текста имеют одинаковую силу.
29 июня 1945 года.
По уполномочию Президиума Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: В. Молотов.
По уполномочию Президента Чехословацкой Республики:
Эд. Фирлингер., В. Клементис.

Так Автономна Подкарпатська Русь фактично из Республікы была понижена до обласного статуса, нись Закарпаття і присоєдинена до Украйинської ССР путьом безповоротного давления Москвы на Прагу.

Из 22 януара 1946 года офіційно стала называтися Закарпатська область из центром у вароши Ужгород.

Утратившы ачий половину свойойи території умісті из русинами які были розорвані совітськым жилізным ґотаром, казало быся гий бы навхтема, русинов переписали на украйинцьов, почти уся історична доказательна документована база была уничтожена нквд, основна ідеолоґічна націонална русинська ентелиґенція была ліквідована і зачалася тотална урбанізована совітськов-украйинов робота по изкоринению русинськой народности на нашуй многострадальнуй карпаторусинськуй земли.

Через розвал Австро-мадярської імпериї на кониць
октовбра 1918 года типирішнє Закарпатя ище лишалося на
даякый час у состатаві Мадярщины яка была готова ити на поступкы угрорусинам – карпаторусинам даючи повный статус Автономної самоврядної території пуд названиєм «Руська Вкрайина», но было уже пузно.
На Парижзькуй мирнуй конференції 18 януара 1919 года, державами-победітелями у Першуй Світовуй войні было принято рішениє передати типирішнє Закарпатя новообразовануй Чехословаччині, исе ся стало 10 сектембра 1919 года не без участія угрорусинов из Скрентона штат Пенсілванія США.
На зїзді Руської Народної Рады угрорусинов выходцю из Угорської Руси, 12 новембра 1918 года путьом плебісцита, болшенством голосу было принято рішениє про возсоєдинениє из Першов Чехословацьков Республіков.

Получившы Автономный статус краю у составі ПЧХР з правом мати свуй парламент (Сойм) своє карпаторусинське правительство, свуй герб, свою гімну закріплены конституцийов Чехословацької республікы из 29 фебруара 1920 года; из сього дня територія русинов за конституційов ЧХР получила офіційный статус пуд названиєм «Подкарпатська Русь». Окончательно задокументованый Тріанонськым мирным договором, якый Мадярщина пудписала з державами Антанты 4 юнія 1920 года.
Так была создана Нова Демократична Республіка – Республіка трьох Народов, Чехов, Словаков и Подкарпатськых русинов.
23 марта 1923 года Научно – Просвітительськым обществом им. А. Духновича на свому засідании у вароши Мукачово было принято рішениє про символіку карпатськых русинов, прапор (фана) у традиційных панславянськых барвах: Синьо-біло-черленый. Такый прапор из розміщеным на ньому посередині гербом Подкарпатської Руси русинськоє двіжениє до днись офіційно хоснує у всьому світі.

У 1938 годі Франція тай Велика Британія, проводячи політику умиротворения нацистської Німеччины пудписали так звану Мюнхенську угоду, договор за якым Чехословаччина утратила велику часть свойых територій а Віденськый арбітраж из 2 новембраа 1938 года настоятельно у приказному порядку зобовязав Прагу передати мадярам третину території Словаччини (из варошом Кошіце) і всю южну часть Подкарпатської Руси (из Ужгородом, Мукачовом і Береговым), столиця Подкарпатської Руси умісті из парламентом (Соймом) перешла до Хуста. На сюй слабости чехословацького правительства зачалися націоналістичні волненія, от сього проукрайинська партия Августина Волошина знаючи наперед про окупацію мадярами усиї території Подкарпатської Руси из подачи Романа Шухевича (щукы) офіцера абвера рішили нагле зобрати Сойм і обявити про новоспечену державу «Карпатську Украйину» державу якуй судилося проісновати всього лиш якых ись там пару дну, знаєме чим ся убернула тогдышня заперевална пропаганда діля молодых ґімназісту січовику і діля тых терорішту якых мадяре передали полякам на Верецькому перевалі.

Што ся тыче октовбра-новембра 1944 года у ході Другої Світової войны коли совітське войсько ослободило нашу територію у Мукачові быв сформованый маріонетковый просовітськый «націоналный комітет Закарпатської Україны» якый под давлениєм комуністов обявив гий бы “волю народу” удокремитися од Чехословаччины і присоєдинитися до Української Совітської Соціалістичної Республікы.

Так ся й стало 1 фебруара 1945 года Чехословацька делґація здалася і была вымушена признати і согласитися из тогдышным совітськым контрольом над нашов територійов і 29 юнія 1945 года у Москві быв пудписаный Совітсько-Чехословацькый договор про выход карпаторусинської земли из состава Чехословаччины. Именно ися дата є траґічнов діля нашого народа, сякому у ошколах не навучат. Днишні карпаторусины — русинська молодьож жиє тямнючи про свою націоналну приналежность сохраняючи свою самобытну неповториму русинську културу, свою бисіду яков гордятся передаючи ї из уст в уста из надєждов што прийде тот час коли карпаторусины Україны буду вызнані на державному уровні, тым самым лиш обогащая културні і духовні цінности державы у якуй жиют.

И тко його знає як бы нам убернувся час, но видиме наглядно дальнєйшу історичну судьбу Словакії и Чехії, думаю Подкарпатська Русь (Закарпатя) из тым величезным потенціалом і природным ресурсом што має ще ныні, могла бы стати таков субі мекков у центрі Европы, аж бы ни 29 юній 1945 года.

Иван Иванович Бинячовськый

3 thoughts on “СОВІТСЬКО-ЧЕХОСЛОВАЦЬКЫЙ ДОГОВОР ТРАҐЕДИЯ КАРПАТО-РУСИНСЬКОГО НАРОДА

  1. Очень интересный исторический факт! Спасибо большое разработчикам данного сайта за такую полезную информацию.Необходимо больше изучать историю о русинах, а так же о ВОВ!

  2. Файна стаття дуже чутко написано і много полезного тулько молось ко вчит історію на Закарпатті треба бульш поширити і в фб ВК інстограм візде

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Иконка левого меню