Русинский язык с Михаилом Кушницким. «Ачий читаєте туй дашто выд мене не у первый раз, та можете знати, ож звати ня Мигаль…»

Русинский язык с Михаилом Кушницким. «Ачий читаєте туй дашто выд мене не у первый раз, та можете знати, ож звати ня Мигаль…»

Доброго здоровля!

Ачий читаєте туй дашто выд мене не у первый раз, та можете знати, ож звати ня Мигаль. Так ся стало, ож чилядникови його имня є дуже сакралным, важным. Мы из сим часто изкапчуєме нашу ідентичнȳсть. Уже сама форма того, як нам ся любит, обы нас кликали, много чого за нас каже. Файно тото видите ай на мому прикладови, бо сам фурт кажу, обы ми казали «Мигалю», а не просто «Міша». У сьому я вижу дуже важну частину свої ідентичности, бо ипен сяк у Кушници кликали ушыткых, хрещеных у церькви ги Михаїл. Та я вижу смысел тай хосен у тому, обы протягнути тоту форму сього слова у завтрашньый динь. Ипен так знаву много люди, котрі не люблят, обы йим казали «Наташа», ай лиш «Наталя» – авадь даже наопак, кому як май парує. Бизȳвно вы такых знаєте тоже.

Кроме того хочу нагласити, ож ай само имня ся мінят у момент, кой ня кличете, кой ми дашто кажете. Уже кажете не «Мигаль», ай «Мигалю», ци не так? Гадаву си, тямите щи, што такоє вокатив, авадь може го май спознаєте ги кличный удмінок. Исе така характерна риса нашої бисїды, котру найдеме ай у сосїдȳв, у другых словянськых языках. Та радуву ся, кидь ми уповідят «Мигалю, здоров!», а не «Мигаль, здоров!».

Но так им запримітив, ож из дакотрыми именами сякоє ся уже не удбыват. Вася, Дїма, Коля… Ци кажут сяк у вас дома у селови, у городї? Ци кажете вы сяк дакому из свойих цімборȳв? Думаву си, ож айно. Ачий не буде дораз ани єдного чилядника спомежи вами, котрый бы не казав хоть дакому «Міша», авадь «Ваня», ци «Саша». Но тай у мене так є – ож закидь дако ми каже «Мигалю» вадь «Мішу», та сут люди, котрі кажут ай «Міша».

Туй ми дашто не парує. Лично минї такоє пораз казит уха, бо чекало бы ся, обы тото слово ся поміняло. Кидь чилядника звати Василь, та знаву кличну удміну сього слова – Василю. Та інтуітівно му буду казати сяк, «Василю», – бо маву на тото звык, ож имня ся мінят, кой из дакым хочу заговорити. Но кидь нагоду кажете «Вася», та скорше всього ай кликати го будете «Вася», а не (наприклад) «Васю».

Русинский Мир

Кидь полистати перепис чиляди из мого села за гȳд 1921, та файно видиме, ож было доста читаво люди, котрых звали Мигаль, Митер, Василь, Петро, Юра, Анна, Ольга, Марія. Добрі знаву старшу чилядь у Кушници, котру дотипирь сяк звати, тай чув им як ид ним люди кажут: Мигалю, Митю, Василю, Петре, Юре, Анно, Ольо, Маріє. Сяк им чув, сяк сохтуву казати ай сам.

Но уже дниська дїти йим тай внукы часто бы знали уповісти, ож звати йих Міша, Дїма, Вася, Петя, Аня, Оля, Маша. Но тай у кличнȳв удмінї сесї слова убставут ся руно сяк. Знаву припады, кой сякоє є такой у єднȳв родинї – ож утиця звати Митьо, та кажут му «Митю, подай ми воды», а сына му кличут уже Дїма, тай ипен сяк ид ньому кажут, «Дїма, подай ми воды». На старому тимитові, де майбȳлше сут загребені люди щи из часу до союза, найдеме имня Митер, тай ни єдного Дїмы, бо у тот час не было сякої моды.

Туй спочиває раб Божый Гецко Митер. Пожив лѣт 53. Помер 1900. Жерело. Русинский Мир

Датко уповіст, ож сякі формы имен принїс сюды Союз. Исе не є далеко выд правды, бо дїйсно зачало было йих чути тай видко: по радіо, у ґазетах, пак ай у телевізорови. Появили ся туй ай люди, котрі самі так казали тай чекали, обы сяк казали йим. Тото были шелиякі робȳтникы тай урядова чилядь из усього Союза, котрых сюды доправляли на роботу авадь жити. Інженеры, войськові офіцеры, учителї, урядникы – повно люди, спозад котрых російську бисїду было чути не лиш из радіо, ай наживо тоже.

Но люди у селах далеко не нараз зачали перебирати сяку моду на себе! Направду я запримітив, ож сякоє ся стало релатівно недавно, може єдных 30 годȳв назад. Усьый тот час выд 1946 до 1990 люди по селах майбȳлше держали ся ищи свойих старых форм в усному животї. Айно, у папірьови уже писали подле языка, котрым ся мало писати – та форму Митьо уже на документови стрїтити не мож было. Сякоє лишили хыба у письмох, тай тото не часто ся стрїчало.

Но сяк, обы наживо люди зачали казати «Вася» замісто «Василю», та исе стало направду масовым може 30-40 годȳв назад, не бȳлше. Приклад из Митьом тай його сыном Дїмом якраз паде у сесю катеґорію, бо тому сынови якраз дас пиля 40 годȳв. А май старша чилядь бȳлше ся держит народных форм. Най буде, двоюродному братови мого нянька фурт казали лишек «Микуло», так само ги мому стрыйови кажут лишек «Мигалю», тай ниґда не чув им, обы казали инчако.

Позиравучи назад в історію, видиме, ож имня дуже часто выкручовало ся, обы паровати никаньом чилядника авадь тогдышньому режімови. Знаву, наприклад, пару люди, котрі у родному листови были записані ги Яноші, а дале прийшов Союз та записав йих Иванами. Но руно так само я розуміву, ож щи за три колїна май назада, у йихньых дїдовȳв, было такоє, ож из Иванȳв переписали йих на Яношȳв. Руно так само, спозад ідеолоґічных авадь політичных никань.

Дниська нас може чекати нова габа сякых змін. Сам тото вижу, ож у світови зачинат ся сякый тренд (мода) на навертаня ид свому корїньови. Люди чим дале, тым бȳлше мавут часу тай дяку інтересовати ся свойим родом, містом де ся родили тай выросли. Потручала нас ид тому ай война из Російов тоже, бо ипен у сякый час кым май лїпше ся проявлят індивідуалнȳсть чилядника. У сякый час голова ушытко дуже розмітує на «чорноє» тай «білоє», обы ся всяко выдхрестити выд свого ворога. Так ми ся видит, ож исе може потручати многых люди ид тому, обы поспоминати, як звали йих бабку из дїдиком – тай може они выберут из того имня ай про свойих дїти замісто стандартных трендовых варіантȳв, котрї ся мінявут кажду єдну декаду.

Щи того року зачав им быв ріхтовати на ютубови серію відей за тото, які формы мало сесе тай тото имня у нас на Пудкарпатьови, бо ай самому ми тото было дуже інтересно тай хосенно ся дȳзнати. Кличе ся тот испис «А тебе як звати?». Сись текст, котрый типирька пишу, родив ся ай дякувучи людьом, котрі ми там писали коментарї. Податко казав, ож спознає форму Митер, ож сяк му кличут дїда. Податко казав, ож сякоє вадь такоє имня ай до типирь ся убстало у бисїдї ипен у такȳв формі. Но в тот самый час было читаво такых люди, котрі казали, ож сякоє имня перестало ся хосновати серйозно, ож убстало ся лиш ги «прозывка» – ги дашто недоброє, грубоє.

Тяжко ми аналізовати, ож як ся такоє могло стати, чом «Мигаль» дакому звучит май грубо, ги «Міша», бо тото сугубо субєктивноє, помежи людьми годно быти дуже инчако. Ипен сяк, видите, у мене форма Мигаль не рахує ся даяк грубов. Тай даже наопак, май рȳдні ми люди кажут ми «Мигалю» вадь «Мигальку», тай я ся тому радуву.

Пораз, кой дакому кажу, ож звати ня Мигаль, та люди ся зо мнов зачинавут доказовати, ож тото по-мадярськы, та я «мушу» хотїти, обы ми казали «Міша». Сесе чудный арґумент, бо у церькви ня хрестили ги Михаїла, – а само имня, кидь добре розуміву, пȳшло выд давньоєврейського имня Мікаель, тай прийшло ид нам сугубо спозад церьквы. Айно, типирїшня форма, Мигаль, має мадярськый влив – там тото буде Mihály (читат ся «Мíгай»). Так ся вже стало, ож исе была основна форма у Кушници – тай мене сесе навчили не мадяре, исе имня ми прийшло выд родины. Та чом бы я ся мав выдказати выд дачого свого?

Мода ся мінят, єдні слова приходят, другі выд нас идут гет. Ачий не часто туйкы стрїтиме дакого, кого бы звали Аскольд авадь Илько. Хоть Илькȳв щи дакотрых знаву старшых у Кушници. Дуже ми інтересно, ба як тото всьо буде вызирати за єдных 20-30 рокȳв? Ци выкрятат ся мода зась на май народноє, ци будеме видїти бȳлше Микул тай Митрюв? Будеме никати, дочекаєме. Єдно знаву точно – ож я буду просити чилядь круг мене казати ми «Мигалю», бо исе моє имня. У ньому передає ся дашто дуже важноє про мене. Исе руно така велика частина мої ідентичности, гикой наша бисїда, гикой наші вышиваня, гикой наші співанкы, ги наші горы.

Но та як звати Вас? Ци знаєте історію того, як тай чого ваші родичі выбрали вам такоє имня? Як любите, обы вас кликали цімборы? Исе направду многым май важно, ги ся вам може видїти. Буду радый, кидь ми розкажете!

Будьте здорові, сокотїт ся, майте ся.

Автор: Михаил Кушницкий 29.042022 год

Вместе с вами, мы сделаем Русинский Мир лучше!

При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать автора; Михаил Кушницкий и источник Мигаль Кушницькый Ютуб-канал https://rusinskiimir.ru/  в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд). Фото использованы из открытых источников интернет пространства.

Добавить комментарий

Иконка левого меню