Русинский поэт М. Бабидорич «Душа болить гірко до сліз, коли діти батьків в будинок старості здають! Тихо плаче, сумує мати старенька, любила, ростила я діток своїх…»

Русинский поэт М. Бабидорич «Душа болить гірко до сліз, коли діти батьків в будинок старості здають! Тихо плаче, сумує мати старенька, любила, ростила я діток своїх…»

Душа болить
Гірко до сліз,
Коли діти батьків
В будинок старості здають!

Тихо плаче, сумує
Мати старенька,
Любила, ростила
Я діток своїх.

Хоч важко було,
Ночей не доспала,
Та я їх в дитбудинок
Нікого не здала.

Виросли діти
У місто пішли
Долі шукати,
Батьків залишили.

Батьки допомагали
І хату продали,
Дітям гроші віддали
І серце, і душу.

А старість не радість,
Хвороби, самотність.
Діти часто не вдячні,
Батьків забувають.

Там, де родились,
Нам там вмирати,
Але Батьків не треба
В будинок старості віддати.

Невже така доля
І діток чекає?!
Сумує Матуся
І Батько страждає!

Автор: Мигаль Бабидорич 23 ноября 2023  год

Вместе с вами, мы сделаем Русинский Мир лучше!

При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать гиперссылку на источник https://rusinskiimir.ru/  и автора произведения Михаил Бабидорич в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд). Фото использованы из открытых источников интернет пространства.

Left Menu Icon