Грибарьськоє щастя
грибный тыждинь
Рано встав, не мывся, наще,
Сів на біціглі та втік -
Хочу ныні быти в хащи
Самий первий чоловік.
Ще ся темно, нич не видко…
Буду пытати руков!
Позбираю сам ушитко,
Другым лишится багов.
Я надів трусы и майку
Нарубо – для сірінчі;
Маю чіжмы и куфайку,
Обы лізти у корчі;
Знаю ліс, як свою постіль,
Як школярикы букварь;
Я не йду туда у гості,
Там – ги дома я, грибарь.
Маю ножик невеличкый,
И кошарку у руці,
Взяв з собов и породичкы,
Хліб и суль у папірці…
Грибы глядав и по зворах,
И в мохах, и у траві,
Но найшов лиш мухомора
Тай поганкы три вадь дві,
Бо забов-им за прикмету,
Хоть и знав її давно –
Треба ( кажу по секрету)
Было ступити в гуно.
И товды и зліва й зправа
Я хапав бы білякы -
Шапка чиста, не червава,
А нужкы – як бочечкы.
Нич не шкода бы й топанку,
Не біда, што леп и вонь,
Лиш стоптав бы-м ‘го из ранку,
Як ишов из хыжі вон…
(Одповідь не-грибаря)
Не повірив ані мало-м,
Што грибарь сись намолов -
Я стоптав гуна навалом,
Айбо щастя-м не найшов…
Муй читачу! Хочеш щастя
Мати вдинь и уночи?
Знай, што вшитко ти удасться,
Лиш гуно раз розтопчи!
Автор: Михайло Чухран
Вместе с вами, мы сделаем Русинский Мир лучше!
При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать источник https://rusinskiimir.ru/ Михаил Чухран, в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд). Фото использованы из открытых источников интернет пространства.
