Русинский поэт «В Пудкарпа́тськôму селі́, жы́вуть ста́рі і малі́, па́ру кốвдôшу, п’яні́ці. А ба де суть оддані́ці?»

Русинский поэт «В Пудкарпа́тськôму селі́, жы́вуть ста́рі і малі́, па́ру кốвдôшу, п’яні́ці. А ба де суть оддані́ці?»

В ПУДКАРПАТСЬКÔМУ СЕЛІ

В Пудкарпа́тськôму селі́
Жы́вуть ста́рі і малі́,
Па́ру кốвдôшу, п’яні́ці.
А ба де суть оддані́ці?

Де ґазды́, рôбу́тні жо́ны,
Леґіні́? За ни́ма зво́ны
Вжек роки́, як одзвони́ли.
Чий у ха́щі поблуди́ли?

Ти́хо в се́лах, а́ни му́к,
Пôрôжні́вуть ка́ждый ру́к.
Ді́ти зачи́м пудросли́,
Та́куй у світы́ втікли́.

Ко на Че́хи, на Слова́ки,
На Мадя́ры і Поля́ки.
В Портуґа́лію біжу́ть
І на Ні́мці три́млють пу́ть.

Нас, русна́ку, розмета́ло,
До́ма дốкус ма́ло пста́ло.
За гата́ром заробля́вуть,
Думу́ грốші заганя́вуть.

Гет міня́єся ушы́тко.
То по се́лах на́шых ви́дко.
В Кра́ю ні́кôму роби́ти,
Там іду́ть, де лі́пше жы́ти.

На діти́ вжек шор прийшốв.
Ня́ньо шко́лу їм найшốв
Там де сам на Че́хох ро́бить.
Дітва́к в до́брôму похо́дить.

Гет із фа́йтôв утіка́вуть.
Што ту че́кать – дубрі́ зна́вуть.
Най хôть ді́ти їм пожы́вуть,
Бо у Кра́ю, бі́зôнь, згни́вуть.

В Пудкарпа́тськôму селі́
Што опста́ло? Музулі́
Че́ляди, што и́йзірь рốку
Нароби́лася, нюврốку.

Музулі́ рôбу́тных, че́сных,
Се́рьцьом і душốв добре́зных,
Што русна́ками ся кли́чуть.
Нись русна́ки вшы́тко ми́чуть.

Гет із Кра́ю утіка́вуть,
Хіжі́, се́ла полиша́вуть.
В Пудкарпа́тськôму селі́
Ли́шаться лем мотылі́…

Автор: Неизвестный 

Вместе с вами, мы сделаем Русинский Мир лучше!

При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать гиперссылку на источник https://rusinskiimir.ru, в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд). Фото использованы из открытых источников интернет пространства.