Русинский поэт Володимир Рошко «Ка́ждый ра́но на рôбốті, ка́віль ма́єме у рốті. Вариме́ ’го фурт, п’єме́…»

Русинский поэт Володимир Рошко «Ка́ждый ра́но на рôбốті, ка́віль ма́єме у рốті. Вариме́ ’го фурт, п’єме́…»

ФАЙНЫЙ КАВІЛЬ

Ка́ждый ра́но на рôбốті
Ка́віль ма́єме у рốті.
Вариме́ ’го фурт, п’єме́,
Ме́жи тым говориме́.

Спốчивок і ра́дость се́,
Дя́ку ка́віль нам несе́.
Звы́чай три́млеме рока́ми.
Ка́віль сво́йима рука́ми

Вариме́ самі́ субі́.
Зра́на за́спані, слабі́
Зы́йдемеся, смаку́єме.
Лі́пше вжек ся чу́єме.

Нас п’яте́ро цімборốву
До́йить свốю ту кôрốву.
Із єднốї кофева́рки,
Та гі в ка́ждôї куха́рьки,

Єдна́ стра́ва – и́ншый сма́к.
Єде́н з ка́вільом ту па́к.
Ка́ждый з ньо́го натувче́.
Закапча́в, вари́ть, тіче́…

Ву́йде у нас п’ять файту́ – 
Ка́ждый ка́віль и́ншый ту́.
Дốкус и́ншакі смаки́,
Гі в куха́рьок поливки́.

Ка́віль тра́фляться слабы́й,
Ле́гкий, тве́рьджий ай муцны́й.
Є ту та гі квіт – пахня́чий,
А дако́трый і воня́чий.

Ме́жи п’ять єде́н усе́
Ма́йліпшый, ви́дко сесе́.
У пальцьо́х Павло́ штôсь ма́є,
Кіть звари́ти таки́й зна́є.

Бу́лше ’д дру́гих не тирьха́в,
Ме́нше во́ды не налля́в.
Ка́віль ву́йшôв предобре́зный,
Чу́ти ’го вôнь у Бере́зный.

Фа́йный ка́віль бы звари́ти,
Му́сай аче́й ворожи́ти.
Бы бôв чо́рный, гі смола́,
Вốчі лі́зли бы з чола́.

І пахня́чий, і муцны́й,
А од тốму страх смачны́й.
Як бы сь’ме не мудрова́ли,
За ва́ріня не каза́ли,

Я єдно́ пуві́сти му́шу:
Вари́ш ка́віль – вклади́ ду́шу.
Із душốв ка́віль зваре́ный,
Ву́йде гі завороже́ный.

Автор: Володимир Рошко

Вместе с вами, мы сделаем Русинский Мир лучше!

При копировании данного материала, либо использования в любом виде (печатном, аудио, видео) на своих ресурсах, просьба указывать гиперссылку на автора; Володимир Рошко https://rusinskiimir.ru/  в иных случаях будем обращаться в соответствующие инстанции (админам соц.сетей, и Суд). Фото использованы из открытых источников интернет пространства.

Left Menu Icon